велика французька революція кінця хviii ст.:
жорж жак датон. він був одним з організаторів якобінського терору та лідером монтаньярів.
максиміліан робесп*єр-один з лідерів монтаньярів. очолив радикальних якобінців, які стратили жоржа жака датона. на початку своєї політ. діяльності відстоював права 3 стану.
європа за доби реакції та революцій:
карх х(1824-1830)- король франції, раніше очолював ультрароялістів. за його правління розгорнувся ”білий терор”. прийняв рішення сплатити компенсацію аристократам, які втратили своє майно у період революції. підписав 4 укази, які фактично скасовували ”хартію 1814 р.”.
луї філіп(1830-1848) - король франції, який прийшов до влади
після прийняття ”хартії 1830р.”. його правління дістало назву липнева монархія.
під час правління луї-філіпа у франції швидко розвивалася промисловість, але
збільшувалося збідніння робітничого класу.
наполео́н ііі бонапа́рт — останній французький імператор з 1 грудня 1852
по 4 вересня 1870
, президент французької республіки з 20 грудня 1848
по 1 грудня 1852. племінник наполеона i, після низки заколотів з метою
захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848).
микола1(1825-55рр.) – російський імператор. його правління -
час найвищого розвитку абсолютизму в росії. створив третє відділення. жорстоко
переслідував вільнодумство. придушив повстання декабристів, польське повстання
1830-1831 рр., революцію в угорщині 1848-1849 рр.
америка за доби реакції та революцій.
туссен-лувертюр франсуа домінік (1743-1803 рр.) - один з керівників визвольної боротьби
гаїтянського народу (з 1791
генерал. син раба. з 1801 р - довічний правитель острова. скасував рабство. у
1802 р заарештований французами, вивезений до франції, де і помер.
сімо́н болі́вар—
лідер боротьби за незалежність іспанських колоній в пд. америці. звільнив від іспанського панування
нову гранаду та підлеглі їй території, венесуелу й провінцію
кіто. у 1819–1830 роках —
президент великої колумбії, утвореної на території цих
країн. у 1824
році звільнив перу
і став керівником утвореної на території верхнього перу республіки — болівії (1825
рік).
подробнее - на -
причины международных конфликтов.
первая причина. две точки зрения на то, какая должна быть европа: 1) правившие в священной римской империи австрийские габсбурги считали, что должна существовать единая империя, во главе которой должен стоять поддерживаемый папой римским католический император (из династии габсбургов конечно же), 2) и франция считали, что в европе должны существовать самостоятельные национальные государства.
вторая причина. в xvi в. европа расколота по религиозному признаку на католиков и протестантов. католические страны стремились остановить «ересь», протестанты считали «истинным» своё вероучение. религиозные войны стали европейского масштаба.
третья причина. противоречия — борьба за колонии, за рынки, за господство на морских торговых путях.
четвертая причина. отсутствие ясной и постоянной политики некоторых стран. позиции французских королей менялись в зависимости от интересов внутренней политики, их вероисповедания и личных симпатий, поэтому они выступали то на стороне , то на стороне испании.
Идеология осталась только на бумагах. Коммунистов, мечтающем о социалистическом мире, о соединении всех пролетариев, уже не стало. Люди все больше хотели свободы, этому появление музыкальных групп, которые старались "открыть людям глаза" на их жизнь. Например, Игорь Тальков
2) Партия пыталась контролировать народ путем повышения роли партии, но это уже было невозможно. Люди не хотели снова становится подневольными.
3) Термины "подпольный рынок", "теневая экономика" все чаще стали попадать в обиход. Экономика разваливалась