Дедал и сын его Икар жили на острове Крит, у могущественного сына Зевса Европы царя Миноса. Дедал создал здесь немало прекрасных произведений искусства. Здесь же построил мастер знаменитый Лабиринт, в который Минос заключил сына своей жены, ужасного человекобыка Минотавра. Но одно тяготило душу Дедала. Жил на острове на положении царского пленника, и разрешалось ему делать прекрасные вещи лишь для самого Миноса. Честолюбивый правитель сделал все, чтобы мастер не мог покинуть Крит. И тогда-то и придумал Дедал улететь с Крита вместе со своим сыном по воздуху.
Симбіо́з — взаємодія й співіснування різних біологічних видів в екосистемі.
У природі зустрічається широкий спектр прикладів взаємовигідного симбіозу. Від шлункових і кишкових бактерій, без яких було б неможливе травлення, до рослин (часто орхідеї), чий пилок може поширювати лише один, певний вид комах. Такі відносини завжди успішні, коли вони збільшують шанси обох партнерів на виживання. Здійснювані в ході симбіозу дії або вироблювані речовини є для партнерів істотними і незамінними. У взагальненому розумінні такий симбіоз — проміжна ланка між взаємодією і злиттям.
У ширшому науковому розумінні симбіоз є будь-якою формою взаємодії між організмами різних видів, зокрема:
Мутуалізм - співіснування різних видів, за якого вони отримують взаємну користь і в природі не існують один без одного, тобто їхній взаємозв’язок є облігатним
Паразитизм - форма симбіозу організмів різних видів, з яких один (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище мешкання та джерело живлення, покладаючи на нього (частково або повністю) регуляцію відносин з навколишнім середовищем. Для того, щоб використовувати хазяїна, паразитові не потрібно його вбивати (іноді хазяїн гине, але це не є необхідною умовою його використання).
Хижацтво - форма симбіозу видів, за якої організми одного виду (хижаки) живляться організмами іншого виду (жертвою), вступаючи в безпосередній контакт.
Коменсалізм – форма симбіозу, за якої організми одного виду (коменсали) отримують користь від організмів іншого виду, не зашкодивши йому, але й не приносячи користі.
Аменсалізм – форму взаємозв’язків між організмами різних видів, за якої один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не зазнає впливу у відповідь. Наприклад, світлолюбні трав’янисті види, що ростуть під деревами, зазнають пригнічення в результаті затінення, натомість для самого дерева сусідство може бути нейтральним.
Різновид симбіозу — ендосимбіоз, коли один з партнерів живе усередині клітини іншого.
Наука про симбіоз називається симбіологія.
Зміст
1 Приклади симбіозів
1.1 Мушки-пірати
1.2 Гриби-агрономи
2 Симбіоз і еволюція
2.1 Швидкість встановлення симбіозу
3 Див. також
4 Примітки
5 Посилання
Приклади симбіозів[ред. | ред. код]
Деякі види риби живуть в симбіозі з креветками.
Запилення квіткових рослин комахами, в ході якого комахи харчуються нектаром.
Транспортування насіння рослин тваринами, які поїдають плоди і виділяють неперетравлене насіння разом з послідом у іншому місці.
Лишайник складається з гриба й водорості. Водорость в результаті фотосинтезу проводить органічні речовини (вуглеводи), що використовуються грибом, а той поставляє воду і мінеральні речовини.
Деякі мурашки захищають («пасуть») попелицю і замість цього одержують від неї виділення, що містять цукор.
Багато грибів одержують від дерева живильні речовини і забезпечує його мінеральними речовинами (мікориза).
Біологи виявили взаємовигідне співробітництво між мурахами Camponotus schmitzi, що мешкають на Борнео, і комахоїдними рослинами непентесами (Nepenthes bicalcarata)[1]. Це перший відомий випадок мутуалізму між комахами і комахоїдними рослинами.
Непентес мешкає на бідних поживними речовинами торф'яних болотах і змушений отримувати азот та інші елементи від комах, що падають у своєрідний глечик з травними ферментами. Виявляється, що в цьому хижій рослині допомагають інші комахи — мурашки.
Вчені порівняли непентеси, заселені і не заселені мурашиними колоніями. У рослин зіставили такі параметри, як площа листя, їхнє забарвлення, хімічний та ізотопний склад. Виявилося, що в тих рослинах, які позбавлені сусідів-мурашок, вміст азоту в листках було майже втричі менший, ніж у тих, які були заселені колоніями. Фактично, рослини, позбавлені допомоги сусідів, постійно перебували в стані азотного голодування і не могли повноцінно розвиватися.
Мурахи доглядали за непентесами: очищали краї глечика, щоб вони завжди залишалися гладкими, видаляли з глечика занадто велику неперетравлену здобич і навіть проганяли довгоносиків, які намагалися поласувати пагонами рослини. Але найголовніша послуга з боку мурах для квітки полягала в тому, що комахи залишали свої продукти життєдіяльності рослині і, таким чином, підгодовували її. Більшу частину азоту, як показав ізотопний аналіз, непентес отримував саме від мурашок.
У подяку рослина надавала мурашкам спеціалізовані пагони, в яких вони влаштовували свої житла. Крім того, непентиси підгодовували комах нектаром.
Світна бактерія Photorhabdus живе поперемінно то в круглих черв'яках, де вона виступає в ролі корисного співмешканця, то в комахах, для яких вона — смертельний патоген. Перехід з одного стану в інший супроводжується радикальними змінами властивостей бактеріальних клітин. Мікроби перетворюються з патогенної P-форми в мутуалістичну M-форму за рахунок невеликої оборотної генетичної зміни — повороту ( інверсії) регуляторної ділянки геному — промотора madswitch. Якщо промотор знаходиться в положенні «включено», бактерії виробляють речовини, необхідні для мирного життя в тілі хробака. Розворот промотора в положення «вимкнуто» позбавляє бактерії здатності проникати в клітини хробака, зате дозволяє їм виробляти токсини, смертельні для комах, а також антибіотики та інші речовини, необхідні для спільного життя бактерій і черв'яків в тілі убитої комахи. Інверсія промотора здійснюється двома спеціальними ферментами — ДНК-інвертази, причому відбувається це більш-менш випадково. Переважання P-форм в тілі комахи і M-форм в клітинах хробака, мабуть, пояснюється відбором, тобто селективною перевагою, яке мають ці форми в різних умовах.[2]
Мушки-пірати[ред. | ред. код]
Симбіотичні відносини з мікроскопічними грибками перетворили мушок-галиць на справжніх піратів — грибки дозволяють їм «нападати» навіть на незнайомі і неїстівні для них рослини і успішно паразитувати на них[3].
Ці мушки є майже справжніми піратами. Вони використовують гриби як «кораблі», які дозволяють їм вільно плавати по «морю геномів» і «брати на абордаж» навіть ті рослини, які генетично далеко відстоять від тих представників флори, якими мушки можуть харчуватися самостійно.
Начало холодной войны и Движение за гражданские права (1945—1964)
В истории США 1945—1964 годы были периодом экономического роста и процветания, в результате чего сложилось так называемое «общество потребления». В политическом отношении это был период триумфа Движения за гражданские права чернокожих, которое покончило с законами о расовой сегрегации в южных штатах.
4 декабря 1945 года Конгресс США одобрил вступление в Организацию Объединённых Наций, тем самым отойдя от традиционной политики изоляционизма в сторону большей вовлеченности в международные отношения. После Второй мировой войны США стали наряду с СССР одной из двух мировых сверхдержав и началась «холодная война», в которой оба государства пытались увеличить свое влияние в мире и начали гонку вооружений. Результатом стала серия конфликтов, включая Корейскую войну и Карибский кризис. Одним из последствий холодной войны была также «космическая гонка» между США и СССР.
Белый дом в этот период занимали преимущественно демократы Гарри Трумэн (1945—1953), Джон Кеннеди (1961—1963) и Линдон Джонсон (1963—1969), но большую часть 1950х годов президентом оставался республиканец Дуайт Эйзенхауэр (1953—1961). В 1960 г. президентом США был избран харизматический лидер Джон Кеннеди. Он был застрелен в Далласе (Техас) 22 ноября 1963 года, и его убийство стало шоком для граждан США.
Контркультурная революция и разрядка (1964—1980)
Пришедший в 1963 году к власти президент Линдона Джонсон провозгласил политику «Великого общества», под которым понимались меры по уменьшению социального неравенства. На протяжении 1960-х годов было начато осуществления целого ряда социальных программ. Расовая дискриминация была запрещена законом.
В этот период Соединенные Штаты ввязались во Вьетнамскую войну, непопулярность которой способствовала появлению антивоенных общественных движений, в частности, среди женщин, меньшинств и молодёжи. Феминизм и движение за защиту окружающей среды начали играть заметную роль во внутренней политике. Кроме того, США, как и большую часть западного мира, в 1960-х годах захватила «контркультурная революция».
В 1969 году преемником Линдона Джонсона на посту президента США стал Ричард Никсон. К этому времени послевоенный период экономического процветания закончился и в США наступил глубокий экономический кризис 1970-х годов, объяснявшийся обострением международной экономической конкуренции, за которым последовало резкое повышение цен на нефть и другие товары. Хотя на выборах Никсон обещал закончить войну во Вьетнаме, она продолжилась ещё несколько лет, несмотря на протесты американских граждан (смотри, в частности, статью Расстрел в Кентском университете). Лишь в 1973 году американские войска все же были выведены из Южного Вьетнама после заключения Парижского соглашения. Американцы потеряли за время войны 58 тыс. человек. Никсон использовал выгодный для США конфликт между Советским Союзом и КНР, пойдя на сближение с КНР. В холодной войне наступила оттепель, известная как разрядка. В августе 1974 года Никсон был вынужден с позором уйти в отставку из-за Уотергейтского политического скандала. При его приемнике Джеральде Форде, проамериканский южновьетнамский режим пал.
В 1976 году президентом США был избран Джимми Картер. В США страдали от энергетического кризиса, экономический рост замедлился, безработица и процентные ставки по кредитам оставались высокими. На мировой арене Картер был известен как посредник при заключении Кемп-Девидских соглашений между Израилем и Египтом. В 1979 году иранские студенты захватили американское посольство в Тегеране и взяли в заложники 52 американских дипломата. Картер не справился с урегулированием этого конфликта и проиграл выборы 1980 года республиканцу Рональду Рейгану, обещавшему «принести утро в Америку».
«Рейганомика» и конец холодной войны (1981—1989)
Придя к власти Рейган начал осуществлять так называему политику «рейганомики», состоявшую в стимулировании производства путем снижения налогообложения при одновременном урезании социальных программ. В 1982 году США пережили ещё одну кратковременную рецессию, когда уровень безработицы и количество банкротств были близки к уровню Великой депрессии. Но со следующего года ситуация резко изменилась: инфляция упала с 11 % до 2 %, безработица до 7,5 %, и экономический рост увеличился с 4,5 % до 7,2 %. По меньшей мере отчасти это объясняется падением цен на нефть и распространением энергосберегающих технологий.
Вначале Рейган придерживался курса на жесткое противостояние с СССР и назвал Советский Союз «империей зла». Но приход к власти в СССР в 1985 году Михаила Горбачева и начатая им политика перестройки изменили советско-американские отношения. Рейган четыре раза встречался с Горбачёвым и подписал Договор о ликвидации ракет средней и меньшей дальности. Их партнерство ускорило конец холодной войны и падение Берлинской стены.
