Кінець XIX - початок XX ст. відмічені вступом найбільших країн Західної Європи і США в таку стадію суспільно-економічних стосунків, яка зажадала наукового і технічного переозброєння виробництва і вдосконалення соціальних інститутів. Школа в цей період на усіх її східцях не відповідала вимогам науково-технічного прогресу. Потреба в оновленні школи і педагогічної науки ставала усе більш актуальною.
Традиційні педагогічні теорії були головним чином націлені на формування культури мислення, передбачали жорстке управління педагогічним процесом і відводили в нім первинну роль учителеві. Подібні установки вели до надмірної інтелектуалізації освіти, позбавляли учнів самостійності.
Перегляд педагогічних установок, перебудова освіти в провідних країнах світу перетворилася на одну з найважливіших педагогічних проблем.
У західно європейських країнах і США в суспільно педагогічній
Інтелігенція
Объяснение:
Інтелігенція — суспільний , соціокультурне співтовариство; у широкому розумінні — люди розумової праці, що в першу чергу зайняті у таких сферах суспільної діяльності як освіта, наука, мистецтво; згодом до них приєдналися охорона здоров'я, та розвиток технологій і виробництва; і мають для цього відповідну освіту. Поняття інтелігенція з'явилося в 19 ст. у Польщі і є специфічним для Російської імперії та країн, які історично входили в сферу її культурного і мовного впливу; це позначення частини середнього класу, що переважно зайнята розумовою працею.
Развитие стимулировалось государством, которое было заинтересовано в технологиях, которые можно использовать в промышленности, а именно в тяжелой (военной) промышленности.
И кроме того, определенный тип частной промышленности также был заинтересован в развитии этой отрасли, поэтому образованию был отдан приоритет, а наука осуществила рывок в развитии.