Объяснение:
1. Одним из самых важных решений Александра I стал указ от 20 февраля 1803 г. по которому по которому помещики могли отпускать своих крепостных на волю с земельными наделами за выкуп. Как назывался этот указ? 1. Указ о вольных хлебопашцах.
2. Кто из названных лиц руководил подготовкой «Свода законов Российской империи»: 3. М. М. Сперанский
3. В XIX веке «военными поселениями называли»:
1. организация войск, при которой солдаты совмещали военную службу с хозяйственной деятельностью.
4. 4. Кого из названных лиц А.С. Пушкин назвал «последним летописцем»? 3. Н. М. Карамзина.
5. Следить за осуществлением реформы об отмене крепостного права, должны были следить…2. мировые посредники.
6. Кто имел право поступать в университеты в середине XIX века? 3. только выпускники мужской гимназии.
7. Какая опера П. И. Чайковского завоевала мировое признание? 3. «Евгений Онегин».
8. Кто из представителей общественной мысли в России критически оценивал деятельность Петра I? 2. консерваторы.
9. Россия вернула Севастополь в обмен на турецкую крепость: 3. Карс.
10. Когда Россия вступила в Первую мировую войну? 3. август 1914г.
11. Император Николай II отрекся от престола 15 марта 1917г.
Объяснение:
(Освіта)В цей час засновано школи при Ніжинському, Лубенському, Чернігівському, Полтавському, Переяславському, Прилуцькому і Миргородському полках. На 1099 поселень їх було 866, у новостворених Чернігівському, Городненському та Сосницькому повітах працювали 134 школи, тобто одна школа на 746 учнів. Після Берестейської унії на зразок Львівської братської було засновано Стрятинську, Луцьку, Кам'янську, Пинську та інші школи, в яких головна увага приділялася вивченню грецької мови, тому ці фшколи називали "грецькими". Гетьман Сагайдачний заповів спеціальні кошти на утримання вчителів грецької мови у Львівській та Київській школах.
(Архітектура)В українській архітектурі XVI - I пол. XVII ст. важливе місце займало оборонне будівництво. Часто використовувалася традиційна фортифікаційна система з земляними валами, глибокими ровами та дерев'яними стінами, якщо іншого матеріалу не було. Але водночас будуються фортеці, над спорудженням яких на за польської корони працюють іноземні спеціалісти. Гійом Левассер де Боплан у 1635 р. проектував замок в Кременчуці та фортецю Кодак на Дніпрі. В цей же час в різних місцевостях України будувались замки й укріплення. Кам'яні замки здебільшого споруджувались на Правобережжі, насамперед на Поділлі і Волині, а також у Східній Галичині, на Північній Буковині і Закарпатті. Як фортеці часто будувались й культові споруди - церкви і монастирі. Архітектори України вміло поєднували в будівництві український національний стиль з кращими надбаннями європейського ренесансу. Так було збудовано такі прекрасні споруди, як будинок активного діяча Львівського братства купця Костянтина Корнякта (1580). Вежа Корнякта (1588), каплиця Трьох святителів (1578) і Успенська церква (1598-1630) вкупі створюють унікальний ансамбль на Руській вулиці у Львові. Значну кількість храмів на території Лівобережної України зведено на честь козацьких перемог, зокрема Микольський собор у Ніжині (1668 р.), Вознесенський собор у Переяславі (1696 - 1700 рр.), Катеринська церква у Чернігові (1715 р.) та ін.
(мистецтво)
В іконі XVI - I пол. XVII ст. образ людини набув більшої життєвої активності й міцнішого зв'язку з сучасністю. Взірцем втілення нового розуміння людини є "Пантократор з апостолами". У багатьох іконах помітне тяжіння авторів до відображення життєвих прототипів: євангелісти з домажирських царських врат, народний стафаж в іконах з села Вишеньки "Різдво Марії", "Євангелісти" (близько 1576 р., с. Кам'янка-Бузька).Оригінальним національним явищем стали народні ікони — так звані Козацькі Покрови, на яких зображували козаків, старшин, гетьманів. Естетичні уявлення українців найповніше виявились у народному малярстві — популярних картинах "Козак Мамай", "Козак-бандурист", що відображають ідеал вільної людини, яка понад усе цінує свободу.Непересічне значення у розвитку вітчизняної музичної культури належить Києво-Могилянській академії. Тут діяли професійний хор і оркестр. В академії здобули музичну освіту Максим Березовський (1745 - 1777 рр.) та Артемій Ведель (1767 - 1808 рр.).
