Объяснение:1. грабительская политика наемников Ганнибала, которая не получила поддержки среди местного населения;
2. мятежи карфагенских наемников;
2. набор новых воинов в римское войско, которым за участие в сражениях обещали гражданские права;
3. умелая стратегия и выжидательная тактика римских полководцев (например, высадка Сципиона в Африке стала неожиданностью для Ганнибала);
4. поддержка римского войска африканскими племенами.
5. рост территории и богатства Рима за счет новых земель и налогов.
Таким образом, Рим победил Карфаген, благодаря сильной армии, союзу с греками и африканскими племенами, умелой стратегии и тактике римских полководцев, использованию боевых кораблей и т.д.
1. Норманська теорія, її започаткували німецькі вчені Г. Баєр та
Г.Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Російській
Академії наук.
«Норманісти» наголошують, що східні слов'яни були нездатні без
зовнішньої до створити свою державу, а варяги (нормани) відіграли
вирішальну роль у створенні Київської держави. Слово «Русь» походить від
фінської назви шведів «Ruotsi».
2. За хозарською теорію поляни є не слов'янами, а різновидом хазарів.
Модель влади, яка існувала в Хозарії. Там водночас правили два царі —
цар по крові (хакан каган), та його «заступник» (хакан-бек). Тогочасні
візантійські та арабські джерела згадують Аскольда з титулом хакана.
3. Панюркська теорія, за якою слово «Русь» походить від іранського і
означає — світлий та належить іраномовним мешканцям одного з регіонів
Середнього Подніпров'я.
4. Теорія природно-історичного (автохтонного розвитку). Прибічниками
цієї теорії були і видатні українські історики В. Антонович, М.
Грушевський та інші. Прихильниками цієї теорії стверджують, що у східних
слов'ян існували політичні та соціально-економічні передумови для
створення своєї держави: високий рівень розвитку виробничих відносин,
існувала майнова диференціація, відбувалося захоплення старійшинами
общинних земель, багаточисельні військові походи, результатом яких була
велика кількість здобичі. Основними джерелами є літопис «Повість
врем'яних літ», який розповідає про правління князя-слов'янина Кия (кін
V — поч.УІ ст.) та хроніка «Бертинські аннали».
383. Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
