1) Слов'янська абетка була створена Кирилом та Мефодієм на замовлення великоморавського князя Ростислава.
2) Для створення абетки брати поїхали до Константинополя, де вони вивчили грецьку мову і оволоділи грецькою абеткою.
3) Кирило та Мефодій, вивчаючи різні слов'янські народні мови, зрозуміли необхідність створення окремої абетки для кожної з цих мов.
4) В результаті їхньої роботи була створена глаголиця - перша слов'янська абетка.
5) Глаголиця була заснована на грецькій абетці.
6) Крім того, брати створили нові букви для позначення звуків, яких не було у грецькому алфавіті.
7) Діяльність Кирила та Мефодія можна беззаперечно назвати подвигом, оскільки їхній внесок у розвиток культури і літератури слов'янських народів був надзвичайно важливим і значущим.
8) Передсмертні слова Кирила, звернені до брата Мефодія, свідчать про їхню нерозривну зв'язок і спільну місію, а саме - розвиток і поширення слов'янської абетки і культури. Мефодій виконав цей заповіт, продовжуючи працювати у справі розповсюдження слов'янської абетки та розвитку слов'янської літератури і культури узагалі.
Висновки: Кирил та Мефодій виконали величезну роботу зі створення слов'янської абетки, заснованої на грецькій абетці, але з власними доповненнями та новими буквами. Їхня діяльність є важливим подією в історії розвитку культури і літератури слов'янських народів, за яку можна назвати їхній підвиг.
Ставлення Людовика XIV та Олівера Кромвеля до різних учасників Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького варіювало від підтримки до стратегічного обрахунку.
Людовик XIV, французький король, був зацікавлений у збереженні своїх впливових позицій у Східній Європі та балансу сил на континенті. Українське повстання під керівництвом Хмельницького мало велике значення для його геополітичних стратегій. В певних етапах конфлікту, Людовик XIV визнавав гетьманів Української Русі та надавав підтримку, оскільки вбачав у них потенційних союзників у протистоянні спільним ворогам. Однак, його ставлення було обмежене і контрольоване його власними інтересами та стратегіями у великій політиці.
Олівер Кромвель, Лорд-протектор Англії, Шотландії та Ірландії, також виявляв інтерес до українського повстання. Він надсилав послів для встановлення контактів і висловлював підтримку козацькому руху. Проте, варто зазначити, що Кромвель дивився на українське повстання не тільки з позицій підтримки справи національної визвольної боротьби, а й з погляду своїх власних імперських інтересів. Він оцінював можливість використати ситуацію в Україні в свою користь та зміцнення своїх позицій у Європі.
Враховуючи всі ці фактори, ставлення Людовика XIV та Олівера Кромвеля до українських земель та учасників Національно-визвольної війни можна охарактеризувати як складне та залежне від їх власних політичних та геополітичних інтересів. Кожен з них мав свої стратегії та розрахунки, що визначали їхнє ставлення до цих подій.
