1) Богдан Хмельницький вміло маневрував між заможними верствами суспільства та козацькою голотою, що було особливо важливо в умовах соціальних заворушень після підписання Корсунського та Білоцерківського мирних договорів;
2) за період гетьманства Богдана Хмельницького було утворено унікальне державне утворення – Українську козацьку державу, що зупинила денаціоналізацію, окатоличення та соціально-економічні утиски українців;
3) в умовах ієрахізованого середньовіччя Богдан Хмельницький, що не мав високого титулу, спромігся легітимізувати свою владу і налагодити міжнародні відносини з рядом європейських держав. Проблемою легітимізації пояснюються походи сина Богдана Хмельницького Тимоша на Молдавію і боротьба за престол молдавського господаря;
4) значною є роль Богдана Хмельницького як військового полководця. Постать гетьмана у військовому плані зазвичай порівнюють з вождем Англійської буржуазної революції О.Кромвелем, який не знав військових поразок;
5) у результаті Національно-визвольної революції під керівництвом Богдана Хмельницького були здійснені буржуазні перетворення – ліквідовано феодальні відносини і розпочато формування козацького землеволодіння капіталістичного типу. Українська революція відноситься до ранніх буржуазних революцій і якщо б не військові втручання сусідніх держав і доба «Руїни», то Україна б стала модерною буржуазною країною поряд з Англією, Нідерландами і Францією;
6) очільник Козацької держави зупинився за крок від формування української монархічної династії, що стабілізувало б статус Козацької держави і надало б їй більшої легітимності в умовах домінування в середньовіччі монархій;
7) Богдан Хмельницький проявив неабиякі дипломатичні здібності, що дозволили Україні маневрувати на міжнароднополітичній арені в процесі протистояння з Річчю Посполитою. Для козацького ватажка угода з Московським царством була тимчасовим військово-політичним союзом, і не провина Богдана Хмельницького, що його наступники дозволили перетворити домовленості з Москвою в фактичну анексію України.
