«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом[1].
Объяснение:
Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.
Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.
Зміст альманаху
У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису,[2] проте приписується Маркіяну Шашкевичу.
Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»[3]
Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:
Пісні народні
Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні»
в отдельности конечно не припомню, но помню чем они тоговали между собой. германцы торговали с римом, поставляя гуда рабов и продукцию скотоводства, а оттуда получая металлы, драгоценности, вино, ткани и др. поскольку они почти не знали денег, торговый оборот был ограниченным. хозяйство германских племен долгое время оставалось натуральным.
от российской империи отделились- польша,финляндия,литва,латвия,эстония,молдавия.
австро-венгрия распалась на австрию,венгрию,чехославакию,боснию и герцеговину(это одна страна).
потому что до 4в до н.э. они были разными странами
простер руку моисей , ему сказал бог так сделать.
до этого моисей выводил из египта израильский народ, а их преследовали войска фараона, после того как море раступилось , народ как по суше, а при приближении фараона вода вернулась на своe место и войско фараона было потоплено.
- необходимость сильной власти "на местах" для решений возникающих проблем здесь и сейчас, без ожидания ответа из далёкого Киева
- отсутствие общего врага, позволившее направить силы каждого княжества на решение внутренних проблем и его усиление
- развитие сельского хозяйства привело к ослаблению связей между княжествами и дало возможность каждому из них существовать отдельно, автономно
Каждым княжеством, независимо от Киева, управлял князь-потомок Рюрика. Во всех княжествах использовалась одна валюта, говорили на одном языке и исповедовали одну веру. Среди князей часто возникали междоусобицы и споры из-за земли.