А
Абд ар-Рахман II
Абдаллах ибн Мухаммад
Агано (граф Лукки)
Адалард (герцог Сполето)
Адалард Сенешаль
Адалард II (граф Меца)
Адалельм (граф Труа)
Адальберт I (маркграф Ивреи)
Адальберт I (маркграф Тосканы)
Адальберт II (маркграф Тосканы)
Адельгиз I (герцог Сполето)
Адельхиз (князь Беневенто)
Адемар (граф Нарбона)
Адемар (граф Пуатье)
Адемар (граф Шалона)
Адемар (князь Салерно)
Адриан (граф Орлеана)
Аиульф II (князь Беневенто)
Айлиль мак Доннхада
Айлиль мак Дунлайнге (умер в 871)
Айо (герцог Фриуля)
Акфред (граф Буржа)
Акфред (граф Тулузы)
Акфред I (граф Каркассона)
Алдуин I (граф Ангулема)
Аледрам I (граф Труа)
Аледрам II (граф Лаона)
Алпин II
Аль-Мунзир
Аль-Хакам I
Альбдаг
Альмош (вождь)
Альфонсо II (король Астурии)
Альфонсо III Великий
Альфред Великий
Амовин (граф Бордо)
Амори (граф Нанта)
Анарауд ап Родри
Ангерран I (граф Эно)
Андрей II (герцог Неаполя)
Анскар (маркграф Ивреи)
Анунд Уппсальский
Анфим (герцог Неаполя)
Аполлоний (граф Агда)
Арибо (маркграф Восточной марки)
Арно (герцог Васконии)
Арнульф Каринтийский
Арпад
Артвайл Старый
Артгал ап Думнагуал
Артуир ап Фернвайл
Асл
Аснар I Галиндес
Аснар I Санше
Аснар II Галиндес
Атенульф I (князь Капуи)
Ауреоло (граф Арагона)
Афанасий (герцог-епископ Неаполя)
Аэд мак Конхобайр
Аэд Посвящённый
Аэд Финдлиат
Б
Балдрик (герцог Фриуля)
Бальдред (король Кента)
Бард (король Дублина)
Батерик (виконт Асти)
Бего (граф Парижа)
Белло (граф Каркассона)
Беорнвульф (король Мерсии)
Беортвульф (король Мерсии)
Беортрик (король Уэссекса)
Бера (граф Барселоны)
Беренгар (граф Гессенгау)
Беренгар (граф Камерино)
Беренгар I
Беренгер (граф Тулузы)
Беренгер II (маркиз Нейстрии)
Бернар Готский
Бернар Плантвелю
Бернар Септиманский
Бернар I (граф Оверни)
Бернар I (граф Пуатье)
Бернар II (граф Пуатье)
Бернар II Телёнок
Бернар III (граф Отёна)
Бернард (король Италии)
Бодуэн I Железная Рука
Бодуэн II (граф Фландрии)
Бозон Вьеннский
Бозон Древний
Бон (герцог Неаполя)
Бонифаций I (маркграф Тосканы)
Бонифаций II (маркграф Тосканы)
Борживой I
Борис I
Борна (князь Хорватии)
Боррель (граф Осоны)
Бран (граф Леона)
Бран мак Фаэлайн
Бранимир
Браслав (князь Паннонской Хорватии)
Брохвайл ап Мейриг
Бруде VI
Бруде VII
Бруно (герцог Саксонии)
Бургред (король Мерсии)
Бургундио (граф Фезансака)
Бурхард I (герцог Швабии)
Бьёрн Железнобокий
Бьёрн из Хоги
В
Вайфер (князь Беневенто)
Вальфред (маркграф Фриуля)
Вела Хименес
Веласко (граф Памплоны)
Вельф I
Вивиан (граф Тура)
Виглаф (король Мерсии)
Вигмунд
Вигстан
Вимарано Перес
Винигиз
Виомарк
Вифред I (граф Барселоны)
Вифред I (граф Жироны)
Вифред II (граф Барселоны)
Вишеслав
Вишеслав (князь)
Владимир-Расате
Владислав (князь Хорватии)
Властимир
Войномир
Вульгрин I (граф Ангулема)
Вурад
Г
Объяснение:
Зброя
Спис, і пізніше більший спис, було зброєю, з яким кіннота відкривала бій. Це було ідеально проти піхоти супротивника. Вид списа в руках вершника, що скаче, робив застрашливий ефект.
Історики не погоджуються на важливості стремени в підвищенні боєздатності лицарів. Стремя спочатку з'явилося в Азії і досягло Європи у восьмому сторіччі. Деякі думають, що це було дуже важливо, тому що дозволило наїзнику передавати спису повну силу коня, що розігнався.
Початкова сутичка лицарями часто закінчувалася втратою копій. У будь-якому випадку, лицарі переключалися на іншу зброю. Звичайно це був меч. Кавалерійський меч розвився в шаблю, він мав широке, важке лезо. Мечі були зброєю, найбільше цінилося лицарями. Це була найбільше використовувана зброя для рукопашного бою між лицарями. Гарні мечі були дуже дороги, і визначали тим самим ступінь шляхетності свого власника.
Інші типи холодної зброї включили молоток, булаву, сокиру і ланцюг. Молотки і булави подобалися церковникам і ченцям.
Холодна Зброя
Піхота, озброєна ручною зброєю, була третім основним компонентом середньовічних армій, поряд із загонами лучниками і кіннотою. Піхота складалася із селян, звичайних солдатів і розжалуваних лицарів.
