Школи при мечетях Турецька культура в 16-17 столітті розвивалася під впливом ісламу. Релігійні норми ісламу забороняли здобувати світську освіту, тому усі школи в Османській імперії існували тільки при мечетях.
Мистецтво Коран не дозволяв митцям зображувати людей і тварин, оскільки намальований образ начебто міг зажадати для себе душу.
Література Особливою популярністю користувалися поезія. Другу половину 16-17 ст. вважали « золотим віком » турецької поезії. Блискучим поетом тієї доби був Абдуль Баки(Мояла Махмуд) . Ще був Ільяс Ревані він у своїх творах змальовував переваги легкого та безтурботного життя, побут і звичаї жителів Стамбула ,радощі кохання.
Турецька проза У турецькій прозі часів розквіту імперії набули поширення невеликі оповіді, анекдоти, складені письменником Лямі. У його збірках уперше згадується про Ходжу Насреддіна.
Архітектура Султан Сулейман I приділяв багато уваги спорудженню нових мечетей, лікарень, фортець, мостів, караван-сараїв та інших будівель столиці своєї імперії. Розвиток турецької архітектури в той час був пов’язаний із діяльністю Мімара Сінана – грецького архітектора на службі в турецького султана.
а за пам'ятки напишеш з цього сайту.
https://xn7sbnbacaxoeehuadkjsh3b6fzj4f.xn--j1amh/history/kultura-osmanskoyi-imperiyi.html
А) причины заключения унии:
1. стремление польских феодалов укрепить гос - во в союзе с ВКЛ
2.стремление Ягайло укрепить свою власть
3.опасность со стороны крестоносцев.
Б) 1385 год
В) условия заключения унии:
1. Великий князь литовский Ягайло должен был жениться на польской королеве Ядвиге
2. Борьба обоих государств с Тевтонским орденом,
3. Принятие католической веры Ягайло и крещение в католичество население Великого Княжества Литовского
4. Объединение Польшие и Литвы в единое государство
Г) Последствия:
1. Великое Княжество Литовское приняло католическую веру
2. Введение латинского алфавита
3. Литва сохранила независимость хоть и объединилась в новое государство
Павел не был продолжателем политики Екатерины, и его собственная политика резко контрастировала с её политикой. Например, Павел отменил "Жалованную грамоту дворянству" в 1797 году. Если при Екатерине укреплялось крепостничество, то Павел начал делать первые шаги по его ограничению, издав манифест, ограничивавший продолжительность барщины тремя днями, а в своих личных землях сократил ее до двух дней. Павел был, вне всякого сомнения, абсолютистом, но критически относился к идеям Просвещения и был скорее прагматичным сторонником служилого государства.