Задания суммативного оценивания
за IV четверть по предмету «История Казахстана»
1.Выберите правильный ответ.
1. Племена, населявшие берега Енисея и Алтай:
A) Гунны.
B) Саки
C) Уйсуни
D) Канглы
E) Сарматы
2. Война между гуннами и Китаем продлилась:
A) более 100 лет
B) более 200 лет
C) более 300 лет
D) более 400 лет
E) более 500 лет
3. Переселение гуннов на запад началось в:
A) ІІ в. до н.э.
B) ІІ в. до н.э.
C) ІІІ в. до н.э.
D) ІІ в. н.э.
E) ІІІ в. н.э.
4. Каталаунская битва состоялась в:
A) 300 г.
B) 351 г.
C) 400 г.
D) 450 г.
E) 451 г.
5. Период сарматских племен:
A) VІІ в. до н.э.-V в. н.э.
B) VІІІ в. до н.э.-V в. н.э.
C) VІІІ в. до н.э.-VІ в. н.э.
D) VІІІ в. до н.э.-ІV в. н.э.
E) VІІІ в. до н.э.-ІІІ в. н.э.
6. Сарматский курган с захороненными женщинами-жрицами:
A) Бесоба
B) Сынтас
C) Мардан
D) Бәйте
E) Терең
[6]
2.Дополните пропущенные слова.
(1) был хотя и главным, но далеко не единственным товаром, который перевозился по трансконтинентальному пути. Из Центральной Азии вывозились (2), весьма ценимые в Китае, военное снаряжение, (3) и серебро, полудрагоценные камни и изделия из стекла, кожа и шерсть, ковры и хлопчатобумажные ткани, экзотические фрукты арбузы и персики, курдючные овцы и охотничьи собаки, леопарды и львы. Из Китая караваны везли (4) и металлическую посуду, лакированные изделия и косметику, (5) и рис. В дорожных мешках купцов можно было найти слоновые бивни, (6) рога, черепаховые панцири, пряности и многое другое.
Великий шёлковый путь сыграл большую роль в развитии экономических и культурных связей народов Передней Азии, Кавказа, (7) и Китая, он, например, служил проводником рас и инноваций, в том числе в (9) (танцы, музыка, изобразительное искусство, архитектура), (10) (христианство, буддизм, ислам, манихейство), (11) (само производство шёлка, а также пороха, бумаги и т. п.).
[11]
Объяснение:
88005553535
Зв'язки українців з литовцями і поляками, а через них із Західною Європою істотно вплинули на соціальний та економічний розвиток України.
Річ Посполита була найбільшою державою тогочасної Західної Європи з населенням 7,5 млн. і загальною площею 815 тис. кв. км. Поляки заселяли лише 180 тис. кв. км цієї території і становили майже половину її населення. Кількість українців, які жили на цій території, не перевищувала 2 млн.
Водночас із заходу через Польщу і Литву на Україну почала поширюватися система станової організації суспільства. На відміну від класів, які уособлювали економічний статус певних соціальних груп, стани виникали на основі визначених законом прав, привілеїв та обов'язків. Спочатку правові відмінності між станами не були чітко визначені, і люди могли переходити з одного стану до іншого. Та згодом цей поділ стає спадковим.
Найвищим станом вважалася шляхта. В Україні до неї належало майже 30 найбагатших князівських родів, які походили від суверенних колись князів із династії Рюриковичів і Гедиміновичів: Острозькі, Сангушки, Чарторийські, Вишневецькі, Заславські та ін. До шляхти належали також багаті нащадки бояр київського періоду, які мали маєтки з 10-15 сіл. Шляхтичів, які належали до найвищої верстви, називали магнатами.
Дрібна шляхта складалася з підданих, які дістали свій статус на службі в кавалерії, охороняючи замки чи кордони. їхніх земель вистачало тільки на те, щоб утримувати сім'ю. Загалом українська шляхта становила 5% усього населення.
Польські королі дбали про зміцнення могутності польської шляхти і постійно (у 1387, 1413, 1430, 1434 та інших роках) надавали їй нові привілеї.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. шляхта підпорядкувала собі місцеві зібрання - сеймики, а пізніше й загальний сейм Речі Посполитої, якому належала найвища економічна влада у країні. У 1505 р. польський сейм прийняв закон, згідно з яким королю заборонялося без згоди шляхти видавати закони. Після смерті останнього представника династії Ягеллонів (1573) шляхта дістала право обирати короля і визначати його прерогативи.
Польська шляхта наступала також на права міст. Спочатку в 1505 р. міста було позбавлено права голосу в сеймі. Щоб забезпечити собі більший прибуток, шляхта в 1565 р. заборонила місцевим купцям купувати товари за кордоном. Іноземні купці почали торгувати безпосередньо зі шляхтою. Водночас сейм звільнив шляхту від мита. Натомість українська шляхта, щоб мати такі права, повинна була переймати польські звичаї і навіть змінювати власну православну віру, оскільки польські закони передбачали, що особа, яка приймає католицизм, автоматично набуває рівних з польською шляхтою прав. На цей шлях стало багато українських панів.
Объяснение:
