Объяснение:
Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер у 1054 р.
. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі-України, і розгромили її.
Уперше про появу половців в українських степах у літописі згадується під 1055 р.
На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю. Битва воєнних дружин Ярославичів із половцями відбулася на річці Альта й завершилася перемогою кочовиків. Князі з рештою війська втекли під захист своїх фортець. Дізнавшись про це, обурені кияни вимагали від Ізяслава видати їм зброю, щоб помститися половцям. Відмова князя спричинила повстання киян, які не любили свого князя за здирництво. Ізяслав змушений був рятуватися втечею. Через півроку за до польського війська він повернув собі престол.
Під час повстання 1068 р. в Києві жителі міста звільнили із в'язниці («порубу») полоцького князя
1. Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер у 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми нащадками й спробував цьому запобігти. Князь склав заповіт відповідно до тогочасних європейських традицій, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді, а також установив нову систему успадкування князівських земель.
В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип влади найстаршого в роді для збереження неділимості всього майна. Територія Русі-України поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава мали князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого.
Саркофаг Ярослава Мудрого в Софійському соборі в Києві
Саркофаг був виготовлений із білого мармуру та привезений, імовірно, із Візантії. Останки Ярослава Мудрого, що зберігалися в ньому, втрачено. Припускають, що їх вивезли з українських земель у роки Другої світової війни.
За задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським. Його старший син Ізяслав отримав великокнязівський престол, Київську й Новгородську землі, Святослав — Чернігівську землю, Білу Вежу і Тмуторокань (сучасна Тамань), Всеволод — Переяславську та Ростово-Суздальську землі, Ігор — Волинську землю, В’ячеслав — Смоленську землю, онук Ярослава Мудрого Ростислав — «червенські міста» і Галицьку землю.
ПОРЯДОК УСПАДКУВАННЯ ВЕЛИКОКНЯЗІВСЬКОЇ ВЛАДИ ЗА ЗАПОВІТОМ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
Нова форма державного правління мала зберегти єдність Русі-України й мирний шлях передачі великокнязівської влади. Проте майже одразу після смерті Ярослава Мудрого у створеній ним системі престолонаслідування почали проявлятися проблеми, які її послаблювали й руйнували. Це стало передумовою до розгортання подальшої політичної децентралізації (роздробленості) Русі-України.
Ярослав перед смертю дає настанову синам. Сучасний малюнок
• Розкажіть, що ви знаєте про зображену подію.
2. Міжусобні війни. Новий великий князь Ізяслав не мав здібностей, авторитету й сили батька, щоб зосередити всю владу у своїх руках. Брати Святослав і Всеволод не визнали його одноосібним верховним володарем Русі-України. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.
Карта «Русь-Україна за часів правління Ярославичів»
Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом. Вони усунули від державних справ молодших братів Ігоря та В’ячеслава, а після їхньої смерті привласнили їхні володіння. Це викликало обурення князів, які випадали із системи братського співволодіння, і заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені володінь князі в Русі-Україні дістали назву ізгої.
Політична децентралізація (роздробленість) — перерозподіл владних повноважень від центральних органів до місцевих.
Тріумвірат — союз трьох політичних діячів.
Дуумвірат — спільне правління двох політичних діячів.
У період правління старших Ярославичів розпочався новий етап боротьби з кочовиками. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі-України, і розгромили її. Однак цей успіх був затьмарений подальшими подіями.
Перша сутичка між Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася в 1064 р. Захоплені цією боротьбою тріумвіри не змогли своєчасно організувати відсіч набігам кочовиків-половців (самоназва — кипчаки).
Уперше про появу половців в українських степах у літописі згадується під 1055 р.
На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю.
Під час повстання 1068 р. в Києві жителі міста звільнили із в'язниці («порубу») полоцького князя
Звільнення Всеслава з «порубу» під час повстання в Києві 1068 р. Мініатюра з Радзивіллівського літопису
