-
Объяснение:
Дорошенко усіма правдами і неправдами відстоював Українську автономію. Це ціла купа подій то він хоче бити поляк але потім присягає на вірність королю. То він хоче протекторат з Росією,але росія не хоче широкої автономії. То «союз» з турками, але тім шось в голову стреляло і вони зроджували. Хотів обєднати два береги Дніпра..
Cамойлович висловлював незадоволення укладеним між Московським царством і Османською імперією Бахчисарайського миру 1681 року, неодноразово виступав проти укладення польсько-російського Вічного миру 1686 року, який узаконював розділ козацької України на дві частини.
В цілому це все. Все що він робив це слухався Москву. Робив доноси, а навіть коли відмовляв царя від походів на турків(коли ті порушили бахчисарайський мирний договір), москалі казали не випендрюйся і Іван слухався.
Причини
Господарське розорення країни внаслідок опричнини, татарських нападів, Лівонської війни.
Відсутність гідних наступниківІвана Грозного, що спровокувала боротьбу за владу між боярами.
Передумови
Від 1587 р. царством управляє Борис Годунов - опікун безвольного царя Федора. Введено заповідні літа - тимчасову заборону селянам залишати поміщиків, та урочні літа - п'ятирічний термін для пошуку втікачів.
1591 р. - несподівана загибель малолітнього Дмитра, сина Івана Грозного, у якій народний поголос звинувачує Бориса Годунова.
1598 р. - після смерті Федора Земський собор проголосив царем Бориса Годунова, який не мав законних прав на престол. Його правління викликає невдоволення, оскільки декілька років країну переслідували стихійні лиха, епідемії, голод, винуватцем яких уважали царя.
1603 р. - поява самозванця Лжедмитрія I (Григорія Отреп'єва), який начебто врятувався і претендує на батьківський престол. Він заручився підтримкою Польщі та з військом козаківрушив на Москву.
1605 - 1613 рр. - на московському престолі змінюються два царі, країну охоплює селянське повстання під проводом Івана Болотникова.
Події Смути (1605 - 1613 рр.)
1605 р. - Лжедмитрій I захопив Москву і став царем.
1606 р. - Лжедмитрія I вбито під час повстання, організованого боярами. Новим царем проголошено Василя Шуйського.
1606 - 1607 рр. - селянське повстання під проводом Івана Болотникова.
1607 р. - поява Лжедмитрія II за підтримки війська Речі Посполитої
1609 р - початок війни Речі Посполитої прои Московського царства.
1610 р. - влада переходить до боярського уряду з семи чоловік ("Семибоярщина"). Для сина польського короля Владислава пропонується московський престол. Лжедмитрія II убивають.
1611 р. - утворення народного ополчення, очолюваного земським старостою Новгорода К. Мініним та князем Д. Пожарським.
1612 р. - звільнення Москви від інтервентів.
1613 р. - обрання московським царем 16-річного Михайла Романова. Завершення Смути.
Результати
1617 р. - мир зі Швецією: Москва позбавлялася виходу до Балтійського моря.
1618 р - мир з Польщею: Москва втрачала Смоленськ, Новгород-Сіверські і Чернігівські землі.
Засновано нову династію Романових, яка правила державою до 1917 року.
Московська держава підтвердила свою могутність.
Незалежність Московського царства була збережена завдяки зусиллям народу країни.
Объяснение:
Західнослов'янська держава Польща утворилася із союзів племен, які розселялись у басейні Вісли: полян, слензан, куявів, мазурів та ін. Назву новій державі дало плем'я полян. Засновником полянської княжої династії був, як писав середньовічний хроніст, «якийсь бідний рільник на ім'я Пяст». Одначе перший відомий польський князь із династії Пястів — Мешко І (960-992). У 966 р. князь Метко І разом зі своєю трьохтисячною дружиною прийняв християнство від німецьких єпископів за західним обрядом і став другом німецького імператора Отгона І. Він підкорив своїй владі племена, які жили вздовж Вісли, і утворив Польську державу. Значно збільшив територію Польщі син Мешка І — Болеслав І Хоробрий (992-1025). Він об'єднав під своєю владою всі польські землі, захопив Чехію і Моравію, а в 1018 р. здійснив похід на Київ. У 1000 р. в м. Гнєзно було створено архієпископство. Цим актом Польська церква проголосила незалежність від німецького архієпископа. У1025 р. Болеслав І прийняв титул короля. В середині XI ст. Польське королівство ослабло, а в XII ст. взагалі розпалося на окремі самостійні уділи.
Чеська держава виникла з частини Великої Моравії на початку X ст. Князі чехів, які жили на річці Влтава, об'єднали в союз сусідні слов'янські племена. На чехів постійно чинили тиск німецькі єпископи. Близько 973 р. у Празі було засновано підпорядковане Риму єпископство; відтоді залишки східного християнства, поширені там братами Кирилом і Мефодієм, зникли. Все XI ст. для Чеської держави минуло в боротьбі проти сусідніх держав. Чехія то перемагала, то зазнавала поразок. За князя Бржетислава І вона стала васалом Німецької імперії, яка відтоді часто втручалась у боротьбу між чеськими князями і знаттю. Проте німецькі імператори також інколи потребували до чеських князів. У1085 р. імператор Генріх IV за до в боротьбі проти римського папи надав чеському князю Братиславу І королівський титул. Чехія отримала статус королівства, але була залежною від Німецької імперії. У 896 р. угорські племена переселилися з Причорноморських степів через Карпатські перевали на середній Дунай. На чолі семи племен стояв вождь Арпад. Цю подію угорці назвали «знайденням Батьківщини», а Арпад започаткував першу князівську (невдовзі — королівську) династію Угорщини. У 955 p., зазнавши поразки від імператора Отгона І, угорці припинили напади на землі Німецької імперії та перейшли до осілого життя. Починаючи з 955 p., серед угорців поширювалося християнство за західним зразком. Князь Іштван І Арпад з до німецьких рицарів почав хрестити угорців «вогнем і мечем», знищуючи водночас давню племінну знать, що не корилася його владі. На знак пошанування його успіхів у поширенні християнства папа римський прислав Іштвану І королівську корону, і на Різдво 1000 р. його було короновано. За заслуги у хрещенні угорців церква проголосила короля Іштвана святим, і він став головним святим Угорщини.