В багатьох творів про Україну, авторами яких були чужинці, «Подорожній щоденник» (1708-1709) Даніела Крмана є один з найцікавіших і — для нашої історії — найважливіших. В ньому оживає Україна 17-18 ст., її гетьман Іван Мазепа, який виглядом і особистістю «козацького ґенія» справив велике враження на словака Д.Крмана і його співмандрівників. Особливо цінним для наших істориків буде також свідчення цих словаків про Полтавську битву 1709 р., в якій Карло XII і Петро I схрестили мечі. У світлі цього твору, який вважається вершиною словацького літературного бароко доведеться, мабуть, переглянути і дещо доповнити історію цієї трагічної події, від якої Україна на 350 років стала колонією Росії.
Українського читача не все, одначе, потішить у щоденнику Д.Крмана який був протестантом (євангелистом) і з погляду свого віросповідання оцінював чимало побаченого й почутого в тогочасній Україні. Тому читання цього твору потребує певного критичного підходу до деяких явищ і подій. В українському перекладі книга виходить вперше.
Объяснение:
Удачи :)
Объяснение:
Запорозька Січ
Січ була столицею козацького краю, його адміністративним, релігійним, діловим та військовим центром. Численні історичні свідчення та народна творчість донесли до нас пам’ять про Хортицьку Січ – одну з перших січей, яка виникла у XVІ ст. під час освоєння козаками Південної України. З Хортицею була пов’язана діяльність перших організаторів козацтва – Остапа Дашкевича та Дмитра Вишневецького.
Сучасна Хортицька Січ – це узагальнений образ козацьких укріплень с детальним відтворенням влаштування всіх восьми козацьких січей, які існували у XVІ – XVIII ст. Вона складається з двох частин – Малий кіш (торгове та ремісниче передмістя) та Великий кіш (козацький гарнізон). Усе містечко захищають фортифікаційні укріплення – рів, вал з гостроколом, оборонні вежі.
Внутрішній простір також облаштований згідно козацьких традицій. Тут зведені козацькі курені, кузня, гончарня, корчма та грецька хата, у якій приймали послів. В центрі церква та майдан, на якому козаки збирали раду, обирали отаманів та приймали найважливіші рішення.
Козацькі споруди створені як музейні експозиції на основі достовірних історичних даних, з оригінальними концепціями та предметами того часу.
Вони розповідають про функціонування січових управлінських споруд – Будинку кошового отамана та Військової канцелярії, де існувала служба діловодства, листування, запис даних розвідки, допит полонених тощо. Окрема експозиція – «Пушкарня», тобто арсенал Cічі, де зберігаються гармати, зброя, ядра, запаси пороху. Інколи січовики використовували її і як в’язницю.
Спеціальні експозиції розповідають про традиційні промисли Запорозьких козаків, головним з яких було рибальство, а також про козацький побут. Виставка «Козак Мамай і люлька» присвячена образу запорозького воїна-характерника (чаклуна, мага) з його магічною люлькою. Більшість предметів експозиції «Часи козацькі – Січі запорозькі» є оригінальними ( XVI – XVIII століття), знайденими на місцях знаходження чотирьох Запорозьких Січей.
Центральною спорудою січі є діюча Церква Покрови Пресвятої Богородиці, у якій проводяться традиційні богослужіння, обряди вінчання та хрестини.
Хортицька Січ стала традиційним місцем проведення Всеукраїнського фестивалю «Покрова на Хортиці» та «Великдень на Хортиці», куди щорічно з’їжджаються тисячі туристів. Їх приваблюють оригінальні майстер-класи з писанкарства, гончарства, а також концерти, святкування та інші видовищні заходи.
Антуражу додають «Січові козаки». Гурт реконструкторів презентує вистави присвячені військовому мистецтву запорожців та проводить майстер-класи із володіння козацькою зброєю.
Кожен відвідувач знайде заняття по собі та не залишиться байдужим!
Екскурсія територією Історико-Культурного-Комплексу «Запорозька Січ» дасть змогу побачити відтворений образ столиці Вольностей Війська Запорозького Низового. Ви відвідаєте житло та господарські будівлі степових лицарів, дізнаєтесь про побут та звичаї запорожців, відчуєте дух козацької доби.
