М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
МарияИзЛицея
МарияИзЛицея
03.01.2022 23:00 •  История

Какое слово, в переводе с греческого, означает "ведущий войско"?

👇
Ответ:
SoFiA5454555
SoFiA5454555
03.01.2022
Полководец конечно же 
4,6(84 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ruslan427
ruslan427
03.01.2022
4. Возобновление японского наступления. Военно-политический кризис в Китае (1944—1945 гг.)
5. Вступление Советского Союза в войну против империалистической Японии. Завершение освободительной войны китайского народа
Глава V. НАРОДНО-ОСВОБОДИТЕЛЬНАЯ ВОЙНА И ПОБЕДА НАРОДНОЙ РЕВОЛЮЦИИ (1946-1949 гг.)
1. Послевоенный политический кризис. Начало гражданской войны и возникновение общей революционной ситуации (сентябрь 1945 — июнь 1947 г.)
2. Стратегическое наступление НОА и победа народной революции (июль 1947 — октябрь 1949 г.)
Глава VI. ПЕРЕХОД КИТАЯ НА ПУТЬ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ (1949—1957 гг.)
1. Завершение буржуазно-демократических преобразований и восстановление народного хозяйства (1949—1952 гг.) 
2. Переход к социалистическим преобразованиям. Начало социалистической индустриализации (1953—июль 1955 г.)
3. Первая попытка маоистов повернуть Китай на «особый» путь развития (июль 1955—1957 г.)
Глава VII. КНР В ГОДЫ «БОЛЬШОГО СКАЧКА» И ЛИКВИДАЦИИ ЕГО ПОСЛЕДСТВИЙ (1958-1960 гг.)
1. КНР в период «большого скачка» (1958—1960 гг.)
2. КНР в годы чрезвычайных мер по ликвидации последствий «большого скачка» (1961—1962)
3. Внутренняя и внешняя политика КНР в 1965—1965 гг, Китай накануне «культурной революции»
Глава VIII. КНР В ПЕРИОД 1965-1969 гг
4,8(34 оценок)
Ответ:
JoYCasinI2558
JoYCasinI2558
03.01.2022

Наслідки битви


По закінченні битви Мстислав знову показав себе як далекоглядного політика який не бажає втрачати отримане але і не хоче жити підчас постійних воїн і суперечок. І хоча після цієї битви, полудневі, українсько-руські землі перейшли фактично в руки Мстислава; незважаючи на здобуту перемогу, Мстислав визнавав першість старшого брата. Він лишився в Чернігові й послав Ярославу пропозицію - поділити батьківські землі Дніпром: правий бік, з Київом, Мстислав запропонував залишити за Ярославом, як за старшим братом, а собі брав лівобічні землі.13«І послав Мстислав услід за Ярославом [посла], говорячи: «Сиди ти на столі своїм у Києві, оскільки ти єси старший брат, а мені хай буде ся сторона».14 Ця дія описує Мстислава як особистість не лише войовничу, а й схильну до миру і блага для власного народу і спокою на підвладних землях.

Ярослав не хотів здаватися на ласку брата, можливо - не уважаючи певним набуте з такої ласки. Але він вислав після цього до Київа своїх намісників, при цьому продовжував збирати далі війська в Новгороді. І вже аж у 1026 році прийшов він з великим військом до Київа, договорюватись з Мстиславом як рівний з рівним. Коло Городка під Київом брати з'їхалися й уложили угоду на тім, що: лівобічну Україну взяв собі Мстислав, правобічну Ярослав. «Ярослав зібрав воїв многих, і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця [Пісочного]. І розділили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю сторону, а Мстислав - ту. І стали вони оба жити мирно і в братолюбстві, і перестали усобиця й заколот, і була тиша велика в землі Руській.»15

Отже, великий крок Мстислава на поступки Ярославу подарив їх землям мир і спокій. І не відомо що б відбулось далі якщо б Ярослав не погодився на пропозицію Мстислава.

Після особистої зустрічі Ярослава і Мстислава встановився своєрідний дуумвірат братів. Ярослав Мудрий був великим князем Київським, правив, як верховний правитель, дніпровським Правобережжям, Новгородською і всіма іншими руськими землями, за винятком Чернігово-Сіверської сторони і Тмутараканського князівства. Мстиславу як і раніше підпорядковувалися яси і касоги.

Але розподіл цей був номінальним. Насправді брати спільно розв'язували основні державні питання, що стосувалися всієї Русі, також здійснювали спільні воєнні походи проти ворогів підвладним їм земель. «На сім союзі двох головних володарів східної Европи осталася її політична система в дальших десятиліттях, аж до смерті Мстислава.»16 Але підчас цього союзу держава не становила політичної єдності, на це вказує літопис «І розділили вони по Дніпру Руську землю»17. І лише після смерті Мстислава Ярослав став єдиним, одноосібним правителем руських земель.

4,4(2 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ