До початку XVI ст. Франція була однією з найбільших і розвинених європейських країн. В ній налічувалося близько 15 млн. населення. Париж був найбільшим європейським містом з населенням понад 300 тис. осіб, з багатою і різноманітною промисловістю. Поряд з іншими великими центрами - Ліоном, Руаном, Бордо, Марселем, Орлеаном - були багато середніх за величиною міста і дрібні городки і бурги (селища). Але все ж основна маса населення жила в селах, і країна в цілому ще залишалася аграрною.
Територія країни в XVI ст. була трохи менше площі сучасної Франції. За її межами лежали (відійшли в 1493 р. до Габсбургів і включені потім до складу іспанських територій) Артуа і дрібні північно-східні провінції, а також Франш-Конте. Три єпископства - Туль, Мен і Верден, як і Лотарингія з Ельзасом, входили тоді в «Священну Римську імперію». Савойя, Корсика, піренейські області - Наварра, Беарн і Руссільон - також не входили в той, час до складу Французької держави.
Ще позначалося поділ країни на Північ і Південь. Південь, приєднаний в середині XV ст. і не зрощений економічно з північною частиною країни, не втратив прагнень до сепаратизму, що яскраво проявилося у другій половині XVI ст., в період громадянських воєн. Ще чисто формальним залишалося приєднання до Франції Бретані. Процес справжнього внутрішнього згуртування країни, економічного, мовного і культурного, і формування французької нації на базі розвитку капіталізму лише починався.
Розвиток капіталістичних відносин у Франції XVI ст. було тимчасово затримано тривалим економічним занепадом і політичною кризою, що вилилася у форму громадянських воєн 1559-1594 рр.. Таким чином, історія XVI і першої половини XVII ст. розпадається на три періоди: 1) 1500 - кінець 50-х років - зародження елементів капіталізму, формування абсолютної монархії, тривалі зовнішні війни (так звані італійські війни), 2) початок 60-х років-1594 - громадянські війни, економічний занепад , криза абсолютизму, 3) 1595-1648 рр. .- остаточне торжество абсолютної монархії у Франції, подальший розвиток капіталістичних відносин, участь Франції у Тридцятилітній війні.
Ты спрашиваешь меня о варварах.О, боги!Нет людей ужаснее, чем они.Взять хотя бы галлов.Когда то они жили по нашу сторону Альп и осаждали Рим.Но теперь, хвала богам, мы от них избавились.Теперь они живут за Альпами.Эти дикари живут в лесах.Воюют против нас.Они нападают полуголыми.Их мужчины все в татуировках с головы до ног и с длинными волосами.Нападают скопом с ужасными воплями. Когда поклоняются своим богам, приносят людей в жертву.Могут и повесить и утопить.И это во славу их богов.Дикари.В их стране нет городов и термы они тоже не строят.Неизвестно как содержат себя в порядке.Живут охотой и рыбалкой.Управляются вождями, которых сами и выбирают. Мы научили самых цивилизованных из них принимать золото.А так торгуют меной - ты мне, я тебе.Их язык не похож на наш и книг они не знают.Их жрецы много времени проводят в лесу и знают много о растениях.Но письменности у них нет и что знают пересказывают устно. Мы пришли к ним и принесли цивилизацию. Привет и хвала богам, Гай Порций из Лютеция.
Ты спрашиваешь меня о варварах.О, боги!Нет людей ужаснее, чем они.Взять хотя бы галлов.Когда то они жили по нашу сторону Альп и осаждали Рим.Но теперь, хвала богам, мы от них избавились.Теперь они живут за Альпами.Эти дикари живут в лесах.Воюют против нас.Они нападают полуголыми.Их мужчины все в татуировках с головы до ног и с длинными волосами.Нападают скопом с ужасными воплями. Когда поклоняются своим богам, приносят людей в жертву.Могут и повесить и утопить.И это во славу их богов.Дикари.В их стране нет городов и термы они тоже не строят.Неизвестно как содержат себя в порядке.Живут охотой и рыбалкой.Управляются вождями, которых сами и выбирают. Мы научили самых цивилизованных из них принимать золото.А так торгуют меной - ты мне, я тебе.Их язык не похож на наш и книг они не знают.Их жрецы много времени проводят в лесу и знают много о растениях.Но письменности у них нет и что знают пересказывают устно. Мы пришли к ним и принесли цивилизацию. Привет и хвала богам, Гай Порций из Лютеция.
До початку XVI ст. Франція була однією з найбільших і розвинених європейських країн. В ній налічувалося близько 15 млн. населення. Париж був найбільшим європейським містом з населенням понад 300 тис. осіб, з багатою і різноманітною промисловістю. Поряд з іншими великими центрами - Ліоном, Руаном, Бордо, Марселем, Орлеаном - були багато середніх за величиною міста і дрібні городки і бурги (селища). Але все ж основна маса населення жила в селах, і країна в цілому ще залишалася аграрною.
Територія країни в XVI ст. була трохи менше площі сучасної Франції. За її межами лежали (відійшли в 1493 р. до Габсбургів і включені потім до складу іспанських територій) Артуа і дрібні північно-східні провінції, а також Франш-Конте. Три єпископства - Туль, Мен і Верден, як і Лотарингія з Ельзасом, входили тоді в «Священну Римську імперію». Савойя, Корсика, піренейські області - Наварра, Беарн і Руссільон - також не входили в той, час до складу Французької держави.
Ще позначалося поділ країни на Північ і Південь. Південь, приєднаний в середині XV ст. і не зрощений економічно з північною частиною країни, не втратив прагнень до сепаратизму, що яскраво проявилося у другій половині XVI ст., в період громадянських воєн. Ще чисто формальним залишалося приєднання до Франції Бретані. Процес справжнього внутрішнього згуртування країни, економічного, мовного і культурного, і формування французької нації на базі розвитку капіталізму лише починався.
Розвиток капіталістичних відносин у Франції XVI ст. було тимчасово затримано тривалим економічним занепадом і політичною кризою, що вилилася у форму громадянських воєн 1559-1594 рр.. Таким чином, історія XVI і першої половини XVII ст. розпадається на три періоди: 1) 1500 - кінець 50-х років - зародження елементів капіталізму, формування абсолютної монархії, тривалі зовнішні війни (так звані італійські війни), 2) початок 60-х років-1594 - громадянські війни, економічний занепад , криза абсолютизму, 3) 1595-1648 рр. .- остаточне торжество абсолютної монархії у Франції, подальший розвиток капіталістичних відносин, участь Франції у Тридцятилітній війні.