есенин говорил, что принял революцию, но с "крестьянским уклоном".
вобщем он ждал от революции грандиозных перемен, возлагал надежды, но когда сам увидел как всё это происходило, как меняли устои егго деревни.он не смог это выносить и уехал за границу. находясь на чужой земле, поэт переживал большую депрессию.он не мог писать, у него не было вдохновения.
и когда поэт вернулся на родину, то понял, что россия стала уже другой, она начала цвести заново, и тогда поэту кажется, что он больше не нужен своей стране, своим людям.
У султана Османа II був план, як захопити Україну, Річ Посполиту, а згодом і Центральну Європу. Надихнула його перемога над поляками у битві під Цецорою. І щоб знайти собі союзника, уряд Речі Посполитої звернувся до українських козаків за до обіцяючи різні права і привілеї.
Петро Сагайдачний погодився на участь у Хотинській війні заради права існування для самостійної Православної Церкви в Україні. 41 тисяча українських вояків стояли разом із 33 тисячею польського війська вийшли проти армії султана, яка мала майже 300 тисяч вояків, 250 гармат і 4 бойові слони.
(Коли Сагайдачний разом з військом прибув на підмогу, його радо зустріли і командування, i прості вояки, як видатного воєначальника.
Битва тривала від 13 липня і до кінця вересня. Вирішальну роль зіграли козаки під командуванням гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Його зухвала тактика неодноразово доводила султана до розпачу і зрештою здобула перемогу.)
