Ірига́ція або зро́шування — підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, і збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту. Ірига́ція або зро́шування (лат. irrigatio від irrigo — «зрошую», «поливаю») — підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, і збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту.Ірига́ція або зро́шування (лат. irrigatio від irrigo — «зрошую», «поливаю») — підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, і збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту.
Без Нілу не могла існувати давньоєгипетська цивілізація. Вона була джерелом життя древніх єгиптян. Відігравала важливу роль у соціально-економічному розвитку та успіху Стародавнього Єгипту. Без річки Ніл, велика стародавня цивілізація ніколи б не існувала. В Єгипті майже не бувало опадів, а річка була єдиним джерелом вологи для вирощування сільськогосподарських культур.
Ніл об'єднував країну і було важливим для торгівлі та транспортування. До XIX століття подорож по суші були неможливими у Єгипті. Кораблі та човни були основним засобом транспортування людей і товарів по всій країні.
Річка давала ґрунт для вирощування їжі. Це є основною причиною, чому так багато єгиптян жили поруч з нею. Місцеві жителі використовували списи і сітки, щоб ловити рибу. Ставили пастки на птахів, що летіли близько до поверхні води.
Ніл спричинив до вироблення папірусу та розвитку писемності. Завдяки цьому ми багато знаємо про стародавній Єгипет. Папірус робили з очерету, що ріс на березі річки.
Із Нілом був тісно пов'язаний бог потойбічного світу Осіріс. Його вбив брат Сет на березі річки. З цієї причини річка Ніл була важливою частиною єгипетського духовного життя. Єгиптяни вважали, що вона була проходом між життям і смертю. Всі єгипетські гробниці побудовані на західній частині Нілу - захід вважався місцем смерті, оскільки сонячний бог Ра помирає там кожного дня.
в 552 — тюркский каган бумын поднял мятеж против жужаней. гибель государства жужаней. образование тюркского каганата на алтае. смерть бумына. на престол сел кара иссык хан. поход истеми-кагана на запад. 566 — средняя азия в составе тюркского каганата. между 567 и 571 — покорение тюркским каганатом хазар и булгар. 590 подчинение гаочана каганатом. и несколько слов сложился в vi в. контролировал торговые пути связывавший дальний восток и средиземноморье, каганам платил дань северный китай, каганат поддерживал византию в войне против ирана.
подробнее - на -
Идеалом государственного устройства для Петра I было “регулярное государство”, модель, подобная кораблю, где капитан — царь, его подданные — офицеры и матросы, действующие по Морскому уставу. Только такое государство, по мысли Петра, могло стать инструментом решительных преобразований, цель которых — превратить Россию в великую европейскую державу. Этой цели Петр достиг и потому вошел в историю как великий реформатор. Но какой ценой были достигнуты эти результаты?
Многократное увеличение налогов привело к обнищанию и закабалению основной массы населения. Прикрепление каждого россиянина к месту жительства и месту службы сократили пространство свободы, расширившееся в это время в Европе. Все были вмонтированы в систему, как винтики в часовой механизм. Проводя реформу государственного управления, Петр I руководствовался введением бюрократического начала. В России сложился культ учреждения, а погоня за чинами и должностями стала национальным бедствием.