М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Жанеля200004
Жанеля200004
06.10.2021 03:00 •  История

Thesuper blaze^-^с было бы замечательно

👇
Ответ:
Didasret
Didasret
06.10.2021

D

Объяснение:

1. 1643

2. 1774-1775

3. 1837 -середина года

4. 1837 - конец октября

5. 1838

D)1.2.3.4.5

4,7(82 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
LadyWolf123456789
LadyWolf123456789
06.10.2021
8 листопада 1923 року в Мюнхені в пивному залі «Бюргербройкеллер» Адольф Гітлер проголосив початок «Національної Революції», яка увійшла в історію як «Пивний путч». Його метою було захоплення влади в Баварії з подальшим «маршем на Берлін» і повалення німецького уряду.

У 1923 році Німеччина перебувала в тяжкому економічному становищі. Все частіше і частіше внутрішня державна політика, що проводиться в життя соціал-демократами на чолі з президентом Фрідріхом Ебертом, піддавалася критиці, як з боку комуністів, так і з боку правих сил.

Саме в цьому році незадоволені справжнім станом речей націонал-соціалісти об'єднали свої зусилля з владою Баварії, які були представлені консервативними сепаратистами. Метою такого союзу було повалення режиму, який встановили соціал-демократи по всій Німеччині. У той час Адольф Гітлер був буквально натхненний подіями в Італії, коли фашистам на чолі з Муссоліні в 1922 році вдалося фактично захопити владу в результаті Маршу на Рим.

Це в підсумку привело до спроби державного перевороту, що увійшло в історію як «Beer Hall Putsch». В Україні прийнято використовувати термін «Пивний путч», хоча правильніше буде «Путч пивного залу». У деяких джерелах, події, що відбулися в Мюнхені в листопаді 1923 року, отримали назву «Путч Гітлера-Людендорфа». Саме з цього моменту Націонал-соціалістична партія, очолювана Адольфом Гітлером, почала свій шлях до політичного верховенства в Німеччині.

Увечері 8 листопада 1923 року в Мюнхені в пивному залі «Бюргербройкеллер» зібралося близько трьох тисяч осіб, для того щоб послухати промову комісара Баварії Густава фон Кара. Разом з ним в залі знаходилися і інші представники влади: генерал Отто фон лосс - командувач баварськими збройними силами і полковник Ханс фон Зайссер - начальник поліції Баварії. Під час промови представників місцевого уряду штурмовики націонал-соціалістів в кількості шестисот чоловік непомітно оточили будівлю, яке фон Кар вибрав для свого звернення до народу.

На вулиці були розставлені кулемети, наведені на входи і виходи з пивного залу. У дверях будівлі в той момент стояв Адольф Гітлер, який тримав кухоль пива в піднятій руці. Приблизно о дев'ятій годині вечора майбутній фюрер розбив кухоль об підлогу і на чолі загону з озброєних соратників кинувся між сидіннями в центр приміщення, де, встрибнувши на стіл, вистрілив з пістолета в стелю і проголосив присутніх: «Національна революція почалася!».

Адольф Гітлер домігся від членів уряду домовленості, що на наступний день армія Баварії попрямує до Берліна для скинення уряду. Після цього Гітлер повідомив присутнім жителям Мюнхена про те, що уряд Баварії і Республіки з даного моменту вважаються позбавленим влади, казарми збройних сил і земельної поліції захоплені, а солдати рейхсверу і поліцейські вже марширують під націонал-соціалістичними прапорами зі свастикою.

На наступний день 9 листопада 1923 загін, що складається приблизно з шести сотень націонал-соціалістів, під прапорами попрямував маршем в центр Мюнхена з наміром захопити штаб-квартиру сухопутних військ. Що, укупі з авторитетом героя війни Людендорфа, який виступив на боці націонал-соціалістів, повинно було за планом Адольфа Гітлера перетягнути на його сторону місцевий гарнізон і поліцію. Однак керівники Баварії, опинившись на волі, відмовилися від обіцянок даних Адольфу Гітлеру - на шляху штурмовиків був виставлений поліцейський кордон. Умовити поліцейських скласти зброю не вдалося - почалася стрілянина. В результаті сутички 16 націонал-соціалістів і троє поліцейських загинули. Серед поранених опинилися Адольф Гітлер і Герман Герінг.

Незабаром Гітлер, як і інші, опинився у в'язниці, отримавши мінімальний термін - 5 років. Фактично він перебував у в'язниці всього вісім місяців, за які встиг почати свій літературний опус «Майн Кампф». «Пивний путч», незважаючи на його провал, прославив Гітлера. Про нього написали всі німецькі газети, його портрети помістили тижневики, і вже в 1933 році Гітлер прийшов до влади демократичним шляхом: його партія отримала більшість голосів на виборах до рейхстагу, що дало йому право за конституцією стати канцлером, тобто главою уряду Німеччини.
4,6(5 оценок)
Ответ:
zhurik777
zhurik777
06.10.2021

Может подайдет

Объяснение:

Данный период относится к правлению Ивана Грозного. Он охватывает события от венчания его на царствование и до его смерти в 1584 году.

Принято делить период правления Ивана IV на 2 части. В первый период он руководит страной, советуясь с Избранной Радой. А во второй период начинается со смерти его первой жены Анастасии, Иван начинает подозревать в отравлении его жены представителей Избранной Рады. В дальнейшем происходит разгром Избранной Рады и начинается политика опричнины 1565-1572.

Первый период правления Ивана отличается большим количеством реформ. На мой взгляд, одной из самых важных реформ является отмена системы кормлений Иваном IV. На местах управление (сыск и суд по особо важным делам) было передано в руки губных старост (губа – округ), избиравшихся из местных дворян в сельской местности и излюбленных голов в городах. Таким образом, Иван выстраивал централизованное государство, где не было места «удельным царькам», которые чувствовали себя фактическими правителями некоторых территорий и которые кормились налогами с управляемых земель.

Были проведены и другие реформы. Но в 1560-х гг. начались сильные изменения в характере проводимой политики. Причиной этому стала смерть жены Ивана, который подозревал некоторых бояр в её отравлении. Также причиной изменения политики Ивана стал неудачный поход на Крымское ханство Алексея Адашева, который привел и к неудачам в Ливонской войне.

Но самой крупным провалом в Ливонской войне стало поражение русских войск под Чашниками, в результате которого командующий Курбский совершил государственную измену и перебежал на сторону Литвы. Вследствие поражений и предательства Курбского, царь решает учредить опричнину. Территория России была разделена на земщину и опричнину. Появляется личная гвардия царя- опричники, которые выполняют все приказы Ивана Грозного по уничтожению изменников. Самым немыслимым оказалось то, что царь приказал пойти походом на Новгород в 1570 году, а также, вероятно, убить митрополита Филиппа Колычева.

Следствием опричнины стала гибель около половины членов Боярской Думы, почти половина крестьянских хозяйств были разорены, погибло огромное количество человек.

В дальнейшем негативные тенденции, созданные опричниной, а также поражением России в Ливонской войне приводят к потере прибалтийских земель, ослаблению обороно России и Смутному времени в начале 17 века.

4,6(76 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ