1. Куртуазна література — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.
2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади. Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.
Объяснение:
1. г) Болгария
2. а) Версальский мирный догор.
3. в) адмирал А.В.Колчак.
4. а) Г.Е.Львов.
5. г) передачи промышленности в частные руки.
6. б) кадетом.
7. г) Турция
8. б) Брестский мир.
9. г) А.Ф.Керенский.
10. а) отречение Николая II от престола.
11. б) политику "военного коммунизма".
12. в) меньшевиком.
1. К причинам начала Гражданской войны можно отнести: противоречия в обществе из - за смены власти, разгон большевиками Учредительного собрания, подписание Брестского мира с Германией, иностранная интервенция в России и др.
Гражданская война делится на 3 этапа:
Первый этап (октября 1917 - ноябрь 1918 ). На этом этапе происходит формирование и становление вооружённых сил противоборствующих сторон, образование основных фронтов борьбы между ними.
Второй этап (ноябрь 1918 года - конец марта — начало апреля 1920 года) - происходят главные сражения между РККА и Белыми армиями и наступил коренной перелом в Гражданской войне.
Третий этап (март 1920 - октябрь 1922) - основная борьба происходила на окраинах страны и уже не представляла непосредственной угрозы власти большевиков.
Большевики победили в этой войны в следствие того, что они создали пятимиллионную регулярную армию при широком участии старых военных специалистов, а также их система «военного коммунизма» фактически превратила страну в единый военный лагерь.
Главным итогом Гражданской войны стало утверждение советской власти.
