ответ:Левобережная Украина, Левобережная Малороссия[1], Левобережная Гетманщина — часть Поднепровской Украины, расположенная на левом берегу по течению Днепра. Левобережная Украина сложилась на части территории Украины, вошедшей в состав Русского государства в соответствии с принятыми решениями Земских соборов в Москве (1653) и Переяславской рады (1654).
Состояла из современных Черниговской и Полтавской областей, восточных частей Киевской и Черкасской областей, а также, в разных трактовках, северную часть Днепропетровской[2] или западную часть Сумской областей[3]. К Левобережной Украине иногда относят и сохранившийся в составе Русского государства Киев, несмотря на его расположение на правом берегу Днепра. На востоке Левобережная Украина граничила со Слободской Украиной, на юге — с землями Запорожской Сечи.
Відповідь: 1. Колегія розглядала скарги на генеральний суд та ратушні суди, військову Канцелярію, полкові та всі інші Канцелярії, була своєрідним апеляційним органом.
2. Також вона мала гати за своєчасним збором та спрямуванням в царську казну хлібних, грошових та інших зборів.
3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетманській раді, Сердюкам і Компанійцям.
4.Ще одним із обов'язків колегії було вести прибуткові і видаткові книги, надсилати відомості про прибутки і витрати кожну третину року, а кожен рік надсилати прибуткові книги з Прокурором в Сенат.
5. Колегія мала гати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось з цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд за діяльностю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів та інших документів — щоб гетьманським іменем не підписувались писарі та інші.
Пояснення:
Харун ар-Рашид - герой сказок "1000 и одна ночь" - обычно представляется нам справедливым правителем, который переодевался в беную одежду и ходил по улицам, чтобы узнать, как живет его народ.
Однако на самом деле Харун ар-Рашид был сильным и жестоким самодержцем. Арабский халифат при Харуне ар-Рашиде управлялся твердой рукой, не знающей пощады. Постоянные восстания, раздирающие халифат во времена правления Харуна ар-Рашида не вяжутся с образом спаведливого царя, каким его представляли придворные поэты. Кроме подавления восстаний, халиф вел войну с Византией и устранял своих соперников на трон.
Однако Харун ар-Рашид не был чужд и пиара. Он был меценатом, привлекшим к своему двору сотни музыкантов, поэтов, ученых и художников. Именно они и создали столь привлекательный образ халифа.
сойдет?