Восточные славяне
Основным занятием восточных славян являлось земледелие (переложное и подчено-огневое.
Кроме земледелия славяне также занимались:
Бортничеством (сбор меда диких пчел) (гончарное, ткацкое, кузнечное, ювелирное и др.)Торговлей (вывозили меха, мед и воск, а закупались оружием, шелком, пряностями и вином)Язычество — религия, в основе которой лежит вера во множество богов (политеизм), основная религия восточных славян.
Самыми почитаемыми богами являлись:
• Дажьбог (Ярило) — бог солнца.
• Перун — бог грома, молний, войны.
• Мокошь (Макошь) — богиня плодородия, покровительница рода.
• Велес (Волос) — покровитель скотоводства.
• Стрибог — бог ветра.
Самыми крупными племенами восточных славян были: поляне, кривичи, северяне, словене ильменские, вятичи, радимичи, дреговичи, древляне.
В 862 г. на княжение призвали Рюрика, который правил сначала в Ладоге, а потом в Новгороде.
После Рюрика править стал дружинник Олег Вещий, так как сын Рюрика Игорь был еще маленький.
Олег Вещий:
• В 882 году убил Аскольда и Дира и объединил Новгород и Киев
• При нем было образовано единое Древнерусское государство
• Совершил походы на Византию: 907, 911 г. (первый письменный договор)
• «Песнь о Вещем Олеге» — смерть от укуса змеи, которая выползла из черепа его любимого коня
Объяснение:
Друга половина ХVІІ-XVIII ст. позначені значними змінами в освітянській сфері: було створено розгалужену мережу початкових навчальних закладів, сформовано систему спеціальної професійної освіти, закладався фундамент вищого рівня вітчизняної освіти. Особливого розвитку освітній системі надав вагомий вплив російської та європейської культур (так, у числі закладів освіти поряд із братськими та приходськими православними школами були й уніатські, єзуїтські та протестантські).
Початкові, середні та вищі навчальні заклали не мали єдиної програми освіти, оскільки створювалися з ініціативи представників різних верств населення.
Початковий рівень освіти репрезентували церковно-приходські школи, у яких вчителювали дяки. Головною метою таких шкіл було виховання християнина. Завдання початкових шкіл - навчити дітей читати і розуміти прочитане, адже християнин повинен був самостійно знайомитися з богослужбовими книгами і розуміти церковну службу. Вміння каліграфічно писати не вважалося необхідним на цьому етапі освіти, тому учні засвоювали тільки навички спрощеного письма.
Своєрідним явищем у системі освіти в українських землях, особливо на Лівобережжі та Слобожанщині, була діяльність мандрівних учителів - дяків, студентів колегіумів, Києво-Могилянської академії, які під час канікул мандрували Україною. Багато з них не поверталися до свого навчального закладу, приставали до приходських шкіл і навчали дітей, наймалися приватними вчителями, заробляючи цим на життя та розповсюджуючи знання, які іноді виходили за межі тих, що їх надавали церковні школи.
