1722-1723гг. - война России с Персией.
1735-1739гг. - война России с Турцией
1741-1743гг. - война России со Швецией
1757-1761гг. (1756-1762гг)- участие России в Семилетней войне.
В начале XVIII века Россия превратилась в имперское государство европейского, а в то время, следовательно, и мирового масштаба. Это было государство тоталитарное, военное, бюрократическое, полицейское. Экономическую его основу составляли помещичье и крестьянское хозяйство, поставки сырья для развитых стран, военной промышленности и флота, государственные и частные, но под контролем государства фабрики и заводы, внеэкономические формы принуждения. В высших слоях общества получила распространение европейская культура. Во второй половине XVIII века стали появляться элементы новой индустриальной цивилизации. Однако экономически и политически продолжало преобладать дворянство, прежде всего "служилое", обслуживающее государственные структуры - государственные фабрики и заводы, армию, административный аппарат. На втором месте стояли представители традиционного общества - поместное дворянство и крестьяне. На третьем - русская православная церковь. Дворянство, хотя и состояло из различных прослоек, но к концу XVIII века превратилось в единственное независимое от государства сословие. Для разночинцев дворянство было почти недоступно. Разночинец мог получить личное дворянство только на государственной службе. Торговец или промышленник, за редким исключением, мог получить титул за экономические успехи на пользу России.
ответ:Га́й Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докірнно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв. Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором.До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. До імені Юлія Цезаря відносять титули кайзер і цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах.
Объяснение:
