1. Как назвали португальцы мыс на восточном побережье Африки, которого достигли в 1488 году? (Доброй надежды)
2. Кто завоевал империю инков? (Ф. Писсаро)
3. Кого в Англии называли «Глаза и уши короны»? (Мировых судей)
4.. В каком году была создана английская Ост-Индская компания? (1600 г.)
5. Как звали в Англии «новых дворян» в период огораживаний? (Джентри)
6. Как называется самая знаменитая книга Эразма Роттердамского?(«Похвала глупости»)
7. Кто автор произведения про рыцаря печального образа? (Мигель Сервантес)
8. Как называется новый стиль в живописи, появившийся в XV веке, которого называли «Летучие листки»? (Гравюра)
9. Какого живописца назвали «мужицким», за его любовь к изображению простолюдинов? (Питер Брейгель Старший)
10. Кому принадлежат слова: «Я мыслю—следовательно существую »? ( Рене Декарт)
11. В каком году И. Ньютон издал книгу «Математические начала натуральной философии», где изложил три закона движения? (1687 г.)
12. Что означает слово инквизиция? (Розыск)
13. Как называется папская грамота об отпущении грехов? (Индульгенция)
14. Как еще по другому называют кальвинисткую церковь?(Пресвитерианской)
15. В каком году был издан Нантский эдикт—документ, регулирующий политические и религиозные права гугенотов? (1598 г.)
Из-за своих суеверий и страхов перед природой, люди приносили им жертвоприношения. Страх перед явлениями природы был настолько велик, что каждому явлению был придуман свой бог.
Например, когда светило солнце, то люди считали что это бог – Хорс.
При сильном ветре славяне вспоминали бога Стрибог.
Когда лил дождь – благодарили Даждьбога.
Когда гремела гроза, люди считали, что это сердится Перун.
Богиней земли славяне считали Сыра Земля. Землю целовали и клялись землей.
Богом огня был Сварог.
Поклонялись также Велесу, повелителю дикой природы.
Во всем славяне искали причину и думали, что за каждым явлением стоит свой бог.
Крім того, міфологічне мислення пов'язувало хід історії з діяннями богів. Так, в «Іліаді» Гомера причиною Троянської війни послужила сварка богинь. Тоді ж виробляється концепція, згідно з якою герої творять історію з до з волі богів. В цілому історія людства уявлялася їм як прояв волі божества: Рок визначав долю народів.
Давньогрецький філософ Епікур (341-270 до н. е..) вважав, що розвиток історії здійснюється завдяки відкриттям і винаходам геніїв.
Вищими досягненнями історичної думки в епоху Стародавнього світу були твори античних авторів – Геродота і Фукідіда. Грецького історика Геродота (між 490 і 480-ок. 425 до н. е.) вважали «батьком історії». Він описав Стародавню Грецію, а також народи і країни, в яких побував: Персію, Ассирію, Вавілонію, Єгипет, Скіфію. Головний його праця – «Історія греко-перських воєн».
Давньогрецький історик Фукідід (близько 460-400 до н. е..), автор «Історії», що включає вісім книг, присвячена Пелопоннеській війні, і вважається вершиною античної історіографії. Великим античним істориком був і Полібій (близько 200-ок. 120 до н. е..), що почав спробу створити всесвітню історію. Його праця «Історія» (40 книг) охоплює історію Греції, Македонії, Малої Азії, Риму й інших країн періоду від 220 до 146 до н. е.
У Стародавньому Сході також важливу роль надавали культу минулого. Так, у Китаї при кожному питомій правителя (згодом після об'єднання Китаю – при дворі імператора) перебував історіограф. До II ст. до н. е. з'явилося безліч літописів, анналів, в основному локальних. Узагальнив ці джерела син придворного історіографа Сима Таня – Сима Цянь (145 або 135 – ок. 86 до н. е..), прозваний «китайським Геродотом». Головною справою всього життя Сима Цяня стали «Історичні записки» («Ши Цеі»), що зробили вагомий вплив на розвиток історичної науки в Китаї. З того часу в Китаї стали складати історії всіх правлячих династій.