У новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабували багаті землі, природні ресурси України. Тяжке становище трудового народу, особливо селянства, посилювалось його соціальною та політичною незахищеністю
Після скасування кріпосного права в Україні виникають різні форми економічної самооборони громадянства, які ґрунтувалися на багатовікових народних традиціях.
Найважливішою з них стає кооперація, як рух самооборони економічно слабких і соціальне принижених верств населення. Важливу роль не лише в національно-культурному, а й в економічному піднесенні українського народу відігравали українські суспільні організації 60-70-х років XIX ст.
Ініціатором організації першого споживчого кооперативу в Україні виступила харківська громада. Статут харківського споживчого товариства було затверджено 6 жовтня 1866 p. З самого початку товариство налічувало 64 члени з повним (50 крб.) та 292 члени з неповним паєм. Крім торгівлі предметами широкого вжитку, товариство мало свою їдальню, пекарню, фабрику овочевих напоїв, забезпечувало своїх членів паливом. Товариство ознайомлювалося з кооперативним рухом на Заході, його представники побували у Великобританії, Франції та Німеччині, підтримували зв'язки із зарубіжними кооперативними організаціями.
Объяснение:
1) разгромы большинства городов Руси (Владимир, Торжок, Рязань и др)
2)Жертвы- золотая орда мало кого щадила
3) Русь выплачивала дань
4) Упадок экономического развития страны
5)ослабление княжеской власти
Последствия ордынского нашествия
1 разорение и сожжение городов.
2 экономическое отставание руси
3 были забыты ремёсла
последствия
— Отставание России от других стран
— Пострадала экономика, культура, политическое развитие России
— Много людей погибло и отправлено в рабство
— Уничтожены и разорены города
— Исчезли некоторые ремсла
— Связи между частями государства ослаблены
— Нарушены политические и торговые связи
Львиную долю видных поэтов Серебряного века составили как раз таки выпускники классических гимназий, начавших выходить на самостоятельную дорогу именно во второй половине 80-х годов XIX века.
Яркие имена - Мережковский, Брюсов, Бальмонт, Блок, Гумилёв, Ахматова, Маяковский.