ответ:Перша спроба його вторгнення в Рим відбулася 408 року, в результаті якої були відновленні переговори з імператором Гонорієм про умови миру і постійного поселення готів. Перемовини не закінчились успіхом й Аларіх знову напав на Рим. Наляканий імператор сховався у Равенні, а Аларіх змусив сенат проголосити новим імператором Аттала. Через це Гонорію довелося піти на поступки готам, але переговори знову зірвалися через напад на Аларіха. Після чого варварський король таки захопив Рим 410 |24 серпня 410 року.
Хоча на той момент Рим вже не вважався столицею і не мав ніякого стратегічного значення, але розуміння того, що «вічне місто», яке простояло непорушно протягом 800 років, з 390 р. до н. е., коли його було взято галлами на чолі з Бреннусом, було знову захоплене, зробило цю подію шокуючою для її сучасників. Захоплення Рима 410 року вважається однією з причини Падіння Західної Римської імперії.
Объяснение:
XVII век называют временем расцвета приказной волокиты в России потому, что органы управления – приказы насчитывали более 100. Расплывчатость, нечеткость их функций приводила к запутанности, бюрократической волоките, злоупотреблением служебным положением. Кроме того, от служащих приказов зависело назначение на должности, земельные , сбор налогов и т.д.
При Алексее Михайловиче приказная система была устроена так: 100 приказов, каждый ведал каким-то направлением. Например, Приказ Большого Дворца – дворцовым хозяйством, Казенный – за сохранность драгоценностей и вещей царской семьи, Поместный – земельными и сбором налогов с поместий и вотчин, и т.д. Порой разные Приказы ведали решением одних и тех же вопросов, что запутывало их работу.
