1) Причины:Низкий уровень жизни трудящихся,отставание в развитии страны,проблемы в сельском хозяйстве,плохое обустройство быта людей.
Основные задачи:вывести общество из прежнего, застойного состояния и повести страну к своеобразно понимаемой демократии.
В заявлениях руководства того времени можно выявить три потенциально необходимых для осуществления реформы компонента:
•аналитический, содержавший критику существующей системы (лозунг гласности),
•перспективный, объясняющий то, что должно быть сделано (лозунг перестройки) и
•тактический, объясняющий механизмы достижения цели (на различных этапах эту роль играли лозунги “ускорения”, “нового мышления” и “демократизации”.) Перестройка имела своей торжественно провозглашенной целью не трансформацию системы, а переход к новому, гуманному социализму.
Последствия:Розвал СССР.
2) Эти слова были новыми и интересными для неокрепшего ума на западный манер советского гражданина.
Суть реформ заключалась в предоставлении народу больше голоса, отныне партия не была священным граалем,на который и слова плохого нельзя было сказать.
Союз развалился потому что народ не ожидал что его "кинут", народу было не о чем говорить, американские фильмы которые показывали в тогдашних модных подпольных кинотеатрах сильно ударили по сознанию советского человека.
После поднятия триколора над Кремлём всё стало труднее, от ныне каждый сам за себя. Теперь у народа не было социальных гарантий, не было той стабильности, не было той размеренной жизни... Всё перевернулось...
РУП(Революційна українська партія)
1900Міхновськийсамостійність державиРозділилась на:
УНП(Українська народна партія)
1902Міхновськийсамостійність держави"Спілка"(Українська соціал-демократична спілка)
1904МеленевськийавтономіяУСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)
1905Винниченко, ПетлюраавтономіяУДП(Українська демократична партія)
1904ЧикаленкоавтономіяУРП(Українська радикальна партія)
1904Єфремов, ГрінченкоавтономіяУДП і УРП об'єднались у УДРП(Українську Демократично-Радикальну партію) в 1905 році, за мету ставили автономію.
Факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905-1907 рр. в Україні:
1903 р. у Києві з'явився часопис "Вісник української київської студентської громади", у Житомирі вийшов часопис "Мысль", який видавали учні Волинської духовної семінарії. Друкований орган РСДРП "Искра" лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції, присвячені Києву і Київській губернії". Члени РСДРП організували видання російською мовою "Киевского социал-демократического листка". Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:«Дзвін», «Українська хата», «Посів», «Село», «Рідний край».Товариство "Просвіта" відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї. Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій.Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою.