Середньові́чну систему освіти було запозичено в античності, але її збагатили й пристосували до нових умов. Середньовічна освіта будувалася на «семи вільних мистецтвах». Викладання велося латиною, і лише у XIV столітті відбувається перехід на народні, національні мови. Вікові особливості дітей не враховувалися. Читати в школі вчилися за Біблією.
З розвитком міської культури кафедральні школи перетворювалися на університети. Університетські випускники мали право викладати в будь-якій школі. Університет поділявся на факультети. Революцію у системі навчання здійснило книгодрукування.
До ХІІ століття книги зберігалися переважно у монастирських і кафедральних бібліотеках. Перші публічні бібліотеки відкрилися в XV столітті у великих містах.
Шкільна освіта
Шкільна освіта будувалася на так званих «семи вільних мистецтвах» — тривіумі й квадривіумі.
Тривіум («три шляхи») був початковим етапом і складався з граматики, риторики та діалектики (логіки).
Квадривіум («чотири шляхи») набув поширення з ХІІІ століття і включав арифметику, геометрію, астрономію, музику.
Середньовічні школи були монастирськими, кафедральними (при міських соборах) і парафіяльними. Із розвитком міст відкривалися світські (приватні), гільдійські, муніципальні школи. Мандрівних школярів нецерковних шкіл називали вагантами або голіардами.
Викладання велося латиною, і лише в XIV столітті відбувається перехід на національні мови. Віковий ценз був відсутній — вікові особливості дітей не враховувалися. Режим був досить жорстоким, із застосуванням різок. Школярам забороняли голосно розмовляти, співати, гратися, за найменшу провину їх карали.
Школярі самі добували собі шматок хліба. Вони підробляли, а ще частіше — просили милостиню. Вночі вони співали під вікнами релігійні пісні, аби підняти з ліжка доброчинного бюргера й змусити його поспішно відкупитися від страхітливої мелодії кинутим через вікно шматком ковбаси чи сиру.
Читати в школі вчилися по Біблії, працях святого Августина, Кодексу Юстиніана. Для перевірки учнівських знань та логічного мислення влаштовували диспути учня з учнем, учня з учителем.
Астрономічні, географічні відомості часто були фантастичними (Земля тримається на китах), була майже відсутня доказова база з геометрії.
Объяснение:
Якщо це не влаштовує, може хтось дасть кращу відповідь
Христианство — вероучение о едином Всезнающего, Вездесущего и вечного Бога, Творца неба и земли в 3-х его важнейших проявлениях (ипостасях) — Господа Вседержителя (Бога-Отца), единородного несотворенного Сына — Господа Иисуса Христа (Бога-Сына, святую Истину, святое Божье Слово), и Животворящее Божью Благодать (Бога-Духа Святого), который говорил через пророков, Их Единую Волю и Сущность в Святой Троице. Центральное место в христианстве занимает воплощения и сошествия на землю Сына Божьего с целью человечества от греха жертівним Распятием на Голгофе, Его Воскресение, Вознесение на Небо и Второе Пришествие судить всех живых и мертвых людей. Христианство признает существование мира видимого и мира невидимого (мира духовного), бессмертной человеческой души и ангелов), определяет природу человека — его сотворение, грехопадение (перворожденный грех) и Искупление Христом, ее будущую судьбу — воскресение мертвых и страшный суд, ее вечное блаженство (рай) или вечное проклятие (ад). Верующие последователи этих догматов зовутся христианами, участвуют в видимом поклонении Христу в церквях (местах особого присутствия Бога) и духовном служении этому Богу через исполнение Его наставлений, покаяние в случае их нарушения, регулярно общаются с Ним через молитву. Сотни христиан покидают светская жизнь и удаляются в монастыри или скиты (см. монахи), чтобы полностью посвятить себя служению и хвалінню Христа.
Согласно с Христианством, целью человеческой жизни является освящение человека, возвращение к первоначальной природе, через обожение (греч. theosis) человека через причастие в Боге Христе, благодаря Его Искупительной Самопожертвованию за человеческие грехи. Лица, достигшие такого освящения, часто через мученичество на пример Христа и определились наивысшими добродетелями христианской набожности, прославившись чудесами, почитаются в Православном и Католическом христианстве как святые. Протестанты же придерживаются мнения, что ни один человек в своих поступках не может быть совершенной (таким был лишь Иисус Христос). Поэтому надеются на святость от Бога через веру в Кровь Его Сына (как единственный очищения от грехов), и святыми называют всех, кто искренне верит и (ежедневно), каясь в своих грехах, старается прославить Бога всей жизнью (отразить в себе Святость Христову).
Объяснение:
Ну вот так как то. Надеюсь . Украинский плохо знаю(
1)сожжение или падение Ниневии была в 612 году до нашей эры .
2) Ниневия была столицей ассирийской империи ,и она пала под ударами Вавилона и Мидии .