У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку — посилення ролі окремих станів, поява нових державних інституцій. Розвивалися правові засади суспільного життя внаслідок внутрішніх змін і запозичення західноєвропейських правових норм. На історичній арені постали козацтво, православні церковні братства, греко-католицька (уніатська) церква.
В історичній науці сформувались два напрями розгляду політичної історії України в XIV—XVII ст. Згідно з першим, представленим переважно у працях російських істориків, в публікаціях радянської доби, українські та білоруські землі (Південно-Західна Русь) були загарбані Литвою та Польщею; протягом тривалого часу місцеве населення, спираючись на до Московського князівства, вело боротьбу за звільнення, об’єднання в єдину державу. Другий напрям представлений працями польських, литовських, багатьох українських та деяких російських дослідників. Вони розглядають Велике Литовське і Московське князівства як дві рівноправні держави, дві Русі, що розвивались осібно.
На большие расстояния они импортировали ресурсов, как медь и олово, а также для предметов роскоши для знати. Торговцы в ранних месопотамских городах начали формировать караваны для торговли на большие расстояния. В Вавилон купцы, прибывшие с севера, обычно привозили строительные материалы и металлы, а именно медь. Также сюда привозили мясо, камни.
Что они покупали в Вавилоне?Из-за орошения южная Месопотамия была богата сельскохозяйственной продукцией, включая различные фрукты и овощи, орехи, молочные продукты, рыбу и мясо животных, как диких, так и домашних, а еще фрукты, ячмень и пшеницу. Помимо продуктов питания, Месопотамия была богата глиной и тростником, из которого они строили свои города. Так что эти продукты они успешно экспортировали.
Покупали также товары, сделанные из тонкого текстиля, керамику, изготовленную в храмовых мастерских, кожгалантерею, ювелирные изделия, плетеные изделия, религиозные статуэтки и продукты из слоновой кости. Покупали такие сельскохозяйственные продукты, такие как зерновые и растительное масло, также экспортировались как финики и лен.
