Ливонская война (1558-1583)
Цели: получить выход к Балтийскому морю, создать условия для торговли с Европой
События
I период (1558-1563): взятие русскими войсками Нарвы, Юрьева и Дерпта
Взятие русскими войсками Полоцка (1563), распад Ливонского ордена.
II период (1563-1578): союз североевропейских государств за "Ливонское наследство" (Швеция, Литва, Дания, Польша)
Русский военачальник Андрей Курбский переходит на сторону короля Сигизмунда, передав ему русские военные планы.
Образование Речи Посполитой (1569 - путем объединения Литвы и Польши)
III период (1579-1583)
1579 - Захват Полоцка войсками Стефана Батория
Потеря Московским государство Великих Лук (1581)
Оборона Пскова (1581-1582)
1582 - перемирие с Польшей
1583 - перемирие с Швецией
Итоги:
Распад Ливонского Ордена
В результате Ям-Запальского мира с Польшей Россия уступает ей всю Ливонию и Полоцк
В результате Плюсского перемирия с Швецией Россия потеряла земли Прибалтики и выход в Балтийское море)
РУП(Революційна українська партія)
1900Міхновськийсамостійність державиРозділилась на:
УНП(Українська народна партія)
1902Міхновськийсамостійність держави"Спілка"(Українська соціал-демократична спілка)
1904МеленевськийавтономіяУСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)
1905Винниченко, ПетлюраавтономіяУДП(Українська демократична партія)
1904ЧикаленкоавтономіяУРП(Українська радикальна партія)
1904Єфремов, ГрінченкоавтономіяУДП і УРП об'єднались у УДРП(Українську Демократично-Радикальну партію) в 1905 році, за мету ставили автономію.
Факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905-1907 рр. в Україні:
1903 р. у Києві з'явився часопис "Вісник української київської студентської громади", у Житомирі вийшов часопис "Мысль", який видавали учні Волинської духовної семінарії. Друкований орган РСДРП "Искра" лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції, присвячені Києву і Київській губернії". Члени РСДРП організували видання російською мовою "Киевского социал-демократического листка". Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:«Дзвін», «Українська хата», «Посів», «Село», «Рідний край».Товариство "Просвіта" відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї. Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій.Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою.
