Відповідь:
Культура Румунії — це незвичайний заміс з циганського фольклору, багатомовного діалекту, альянсу кількох релігій, самобутнього мистецтва Румунії і дивної гостинності її громадян. Державна мова — румунська, близький до класичної латині, але ті, хто говорять італійською або французькою мовами навряд чи зрозуміють усну мову румунських жителів.
Належність державної мови до романської групі не вплинула на сильне поширення католицизму. Так, лише 5% жителів Румунії сповідують католицизм, при 85% православних парафіян. Мусульмани, грецькі католики і іудеї склали лише 2% від усього віруючого населення Румунії.
Музична культура Румунії увібрала в себе особливості всіх народностей, які проживають на території країни.
У багатьох містах Румунії дуже яскраво і видовищно відзначають Новий Рік. Новий рік у них ще називають «малим Різдвом». Увечері, після заходу сонця, перед іконою Христа, в кожному будинку, запалюють свічку з чистого воску, яка, в свою чергу, горить всю ніч. Пороги і двері в кожному будинку, в сховищах зерна, в приміщеннях для худоби, обмазували часником і топленим жиром. На домашніх тварин таким же складом ставили знак хреста, після чого мазали себе і всіх членів родини.
У Румунії люблять відзначати не тільки національні та релігійні свята. На території країни проходять також різні, яскраві і запам’ятовуються дійства: ярмарки та фестивалі.
Про гостинність румунів ходять легенди. Кожен житель, будь він власник розкішного особняка або скромного невеликого будиночка, із задоволенням запросить вас у свій будинок, нагодує і напоїть до відвалу. Натомість вони не попросять нічого крім дружнього ставлення.
Кухня Румунії самобутня, для когось, можливо, і дуже проста, але неодмінно смачна і ситна. Гурмани, які звикли поїдати устриці і спаржу, можуть не оцінити національне блюдо Румунії — «mamagliga» (мамалига). Але саме ця кукурудзяна каша є найпоширенішою стравою на столах румунів, адже сільське господарство в Румунії завжди було розвинене.
Пояснення: Колись відповідав на це запитання і скидаю тобі заготовку звідти)
I.
В результате монгольского нашествия на Русь были утрачены замечательные памятники древнерусской культуры.
Постепенное возрождение культуры русских земель началось в конце XIII века. Заново отстраивались города.
С конца XIV века стала распространяться скоропись – буквы начали писать слитно. Кроме того, скоропись допускала сокращение слов.
В XIV веке на Руси появилась бумага, которую привозили из Италии и Франции. Появление бумаги привело к тому, что книг стало гораздо больше.
Одним из самых крупных писателей Руси конца XIV – начала XV века был монах Троице-Сергиева монастыря Епифаний Премудрый. Он тщательно собирал сведения о великих современниках, об особенностях природы и жизни людей в разных русских землях.
II.
Связано это было в первую очередь с монгольским нашествием на Русь из-за которого пострадало большое кол-во памятников культуры. А в Западную Европу монголы так и не пошли, поэтому они остались не тронутыми и продолжили спокойно развиваться
