Відповідь:
Мисли́вський пала́ц гра́фа Шува́лова — садиба, замок, збудований в стилі французького Ренесансу для нащадків російської аристократії голландським архітектором в 1893—1903 роках.
На думку Михайла Відейка, кандидата історичних наук, парк та замок з'явились ще наприкінці XVIII століття, одночасно із «Софіївкою». Тут теж була скеля кохання, каскад ставків та обов'язковий підземний хід. За версією вченого, Шувалов на початку XX століття лише перебудував існуючий мисливський замок[1].
Замок має 3 башти, одна з яких напівбашта, з балконом, прикрашена шуваловським гербом. Тут також є фахверк; парадний, ренесансно-пишний вхід поруч з шале-фахверковим шматком; ліпнина; романтичні дахи, вкриті черепицею; флюгер.
Садиба та замок нині є частиною Тальнівського парку – парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Пояснення:
22 июня 1941 года фашистская Германия вероломно напала на нашу страну. Все, от мала до велика, встали на её защиту. В их числе был шестнадцатилетний паренёк Василий Тимохин. Его отец ушел на фронт. Мать осталась с четырьмя детьми. Нервное напряжение быстро подорвало её здоровье, и в считанные дни она умерла. Младших детей забрали в дом ребёнка. Василий остался один. В родную деревню Кольцовка Брянской области ворвались немцы и стали расстреливать мирное население. Подросткам приказали таскать дрова для бани. Васе чудом удалось спрятаться в лесу, а ночью его подобрали партизаны. Это был отряд Сидора Артемьевича Ковпака. Шустрый парнишка приглянулся командиру, и его оставили на испытательный срок. Вначале Василий не участвовал в ночных вылазках. Ему доверяли чистку оружия и одежды, приготовление пищи. С каждым днем положение ухудшалось, немцы подступали все ближе и ближе. Василия начали посылать в разведку.