святий і преподобний Єдиної, Святої, Соборної і Православної Церкви Христової (див. Символ Віри) з теренів старої Русі (України), шанований іншими помісними церквами, а також інославними, подвижник, заступник, печальник, молитвенник і чудотворець старої, Київської Русі, України. Родоначальник вітчизняного общежитійного іноцтва, який подвизався у Печерах Києва, які були прославлені в усьому світі як Святі завдяки благодаті даній йому і його сподвижникам і послідовникам, засновник обителі на честь Успіння Пресвятої Богородиці та будівничий собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З його ім'ям пов'язують реорганізацію староруських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори (Афон, Греція). Аскетичне життя і подвижництво преподобного Антонія во славу Божу, Святої Троїці, Христа-Бога у Троїці славного, стало прикладом та зразком і для князів і для простих людей, як русинів так і іноземців.
Объяснение:
1) 1230-1240 роки – литовський князь Міндовг засновує Князівство Литовське.
2) Початок 60-тих років 13 століття – спроба Міндовга захопити територію Чернігово-Сіверщини.
3) 1316-1341 роки – правління Гедиміна. Після приєднання білоруських земель, перейшов до дій, щодо захоплення українських земель.
4) 1362 рік – захоплення Києва сином та наступником Гедиміна Ольгерда (1345-1377). Також він завершив справу Міндовга і захопив територію Чернігово-Сіверщини. В цьому ж році, за до спільних зусиль об’єднаних литовських, білоруських та українських земель стався розгром монголо-татарської армії на Синіх Водах. Українські землі розпочинають процес звільнення від тягаря монголо-татарського ярма.
5) 1381 – 1384 роки – перша литовська-руська громадянська війна.
6) 1385 рік – підписана Кревська унія між князем Ягайлом з Польщею.
7) 1397-1398 роки – переможні походи проти Золотої Орди Вітовта.
8) З 1398 року Литовське князівство стало називатися Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтіське.
9) 1399 рік – поразка Вітовта відкинула задум об’єднання всієї території Русі у межах литовського князівства.
10) 1401 рік – Віленсько-радомська унія. Привласнення українських земель польським панством, поширення в Україні польського шляхетського права та фільварково-панщинної системи.
11) 1432—1438 роки – чергова громадянська війна у Великому князівстві Литовському.
12) Протягом 4 років (1432-1435) в межах ВКЛ фактично існувало дві держави — власне Литва і Велике князівство Руське
Нажми, чтобы рассказать другим, насколько ответ полезен
З перших днів війни в Європі утворилося два фронти – Західний і Східний. У 1914 р Німеччина хотіла блискавичним ударом розгромити Францію, а потім перекинути війська на схід проти і проти Австро-Угорщини. Однак на такий наступ у Росії не було ні сил, ні коштів. У лютому – березні 1915 російські війська продовжили свої успіхи в Карпатах, взявши після тривалої облоги стратегічно важливу фортецю Пере-мишль. У свою чергу, німецькі війська в Серпневих лісах (Східна Пруссія) оточили 20-й російський армійський корпус. Втративши надію на виручку ззовні, розстрілявши всі набої і снаряди, воїни корпусу кинулися в останню відчайдушну атаку. Корпус загинув, було вбито 7 тис. Чоловік.
Щоб не допустити прориву росіян на рівнини Угорщини, в травні 1915 німецьке і австрійське командування підготувало велику наступальну операцію на стику германо-австрійського кордону у Польщі.
поорав в ударний кулак великі сили, чисельністю перевершували російські війська (126 тис. проти 60 тис.), і зосередивши в районі прориву могутню бойову техніку (159 важких гармат проти 4), німці обрушили на російські окопи небаченої сили і щільності вогонь, що тривав рівно добу. За цей час німецька артилерія випустила 700 тис. Снарядів. За годину до настання загуркотіли міномети, про які російські солдати ще не знали.
Який з російських фронтів і чому вів воєнні дії більш успішно?
Після 52 днів найтяжких оборонних боїв російські армії залишили Галичину. Щоб випрямити лінію фронту і не опинитися в «польському мішку», російські війська залишили Польщу, Литву і Курляндію. До жовтня 1915 фронт проходив по лінії Тернополя (на півдні) та Риги (на півночі). У оборонних боях Росія втратила вбитими, пораненими і полоненими близько 2,5 млн осіб. Втрати противника становили понад 1 млн осіб. Однак найважче за всю війну відступ російських військ не призвело до розгрому Східного фронту. Невдачі були обумовлені низьким військово-економічним потенціалом Росії, слабким забезпеченням військ, помилками вищого командування. Армія відчувала «снарядний голод». Весь мобілізаційний запас боєприпасів виявився витраченим вже в перші місяці війни. Не вистачало гвинтівок, патронів до них. Багато солдатів прибували на фронт без зброї і навіть без чобіт.
Військова кампанія 1915 викликала критику дій уряду і командування. Від своєї посади був звільнений верховний головнокомандувач великий князь Микола Миколайович, а його функції поклав на себе Микола II, не володів ніякими здібностями до стратегічного мислення і не користувався авторитетом в армії. Начальником генштабу був призначений талановитий штабіст М.В. Алексєєв.
У 1916 р Німеччина знову направила основний удар проти Франції, з лютого по грудень безуспішно намагаючись оволодіти фортецею Верден. Союзники відповіли наступом на р. Соммі (червень – жовтень). Незважаючи на великі втрати з обох сторін, лінія фронту на заході майже не змінилася. На сході наступ Південно-За-падной фронту (командуючий генерал AA Брусилов) проти ав-будів-німецьких військ у червні 1916 («Брусилівський прорив») було досить успішним.
Після ретельно прихованої підготовки, використовуючи фактор раптовості, обрушивши на супротивника потужний артилерійський вогонь, російські армії одночасно перейшли в наступ на кількох ділянках фронту. За два тижні боїв російські війська значно просунулися в західному напрямку. Противник втратив до 1,5 млн убитими, пораненими і полоненими, а росіяни – півмільйона солдат. Тільки перекидання 30 німецьких дивізій із заходу врятувала австрійський фронт від повного знищення.
Російське наступ врятувало від розгрому італійську армію, до захисникам Вердена і підштовхнуло Румунію виступити на боці Антанти.
У 1916 р стратегічна ініціатива перейшла в руки Антанти. На 1917 р за два з половиною роки війни Росія втратила вбитими близько 2 млн, пораненими – 5 млн, полоненими 2 млн осіб. У військовій кампанії 1917 Росія брала участь вже після повалення царату (червневе наступ під Калушем і липневе під Мінськом і Двинськом закінчилися невдало).