1. Французька революція XVIII ст. (1789-1799) була наслідком кризи французького абсолютизму. Причинами революції стали глибокі суперечності між третім станом (торговці та промисловці, селянство, робітники мануфактур, міська біднота) і пануючими привілейованими станами - дворянством і духовенством. Інтереси і завдання тих, хто складав третій стан, не в усьому збігалися, але всі вони були однаково політичне безправні та прагнули змінити існуючий порядок.
2. Абсолютизм став гальмом розвитку торгівлі і промисловості, сільського господарства: королівська влада, дворянство і духовенство чинили опір будь-яким реформам, що могли знищити цехову систему і монопольні привілеї, що надавалися "обраним" компаніям і власникам "королівських" мануфактур, послабити феодальну залежність селянства.
3. Король Людовік XVI був змушений скликати Генеральні штати - збори представників трьох станів, які не збиралися впродовж 175 років. Депутати третього стану, обрані в Генеральні штати, і деякі представники від перших двох станів проголосили себе Національними зборами, а 9 липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами, поставивши за мету вироблення Конституції. Спроба короля розігнати збори спричинила народне повстання.
Объяснение:
1-Данная церковная реформа привела к расколу из-за того, что часть верующих не хотела принимать унификацию таким образом, ведь объединение церковной системы могло быть совершенно по старому укладу
3-Установление единообразия правил церковной жизни представлялось правительству важным инструментом в поддержании национального единства.Несоответствие русского богослужения византийским канонам. Внесение поправок в литургические правила, чем был и вызван церковный раскол, были второстепенными в проведении церковной реформы.
думаю так
На фоне господствующей анархии, о Фридрихе 2 долго ходили ещё легенды как о совершенном правителе. В легендах говорилось, что Фридрих 2 не умер и скоро придет, чтобы избавить людей от тирании католических священников.
В 1259 году человек похожий на Фридриха 2 стал выдавать себя за него, собрал кучку приверженцев, но был схвачен одним из баронов Сицилии и казнен. В 1283 году появился новый Лжефридрих, он имел много приверженцев, монахи его осудили как еретика и казнили.