ответ: держжи
Объяснение: У 1241 році частина галицьких бояр на чолі з лідером про-угорської партії Владиславом Кормильчичем, користуючись з ослаблення Галицько-Волинського князівства після монгольської навали, виступили проти галицького князя Данила I. Вони намагалися посадити на престол у Галичі Ростислава Михайловича, далекого родича галицьких Ростиславичів, племінника Данила Романовича.
У 1245 році Ростислав звернувся по до до угорського короля Бели IV, свого зятя, і краківського князя Болеслава V Сором'язливого, дружиною якого була донька Бели IV, як і дружиною Ростислава. Угорщина віддавна мала претензії на Галичину, а поляки ворогували з Данилом і його батьком Романом, тому обидві сторони охоче надали свої війська. Заручившись підтримкою іноземців і галицької боярської опозиції, Ростислав вдерся в Галичину і підійшов до міста Ярослава.
Місто мало велику залогу і добрі укріплення, тому Ростислав відступив від нього і захопив за до польських лицарів Флоріана Войцеховича сусідній Перемишль. Зібравши тамтешніх жителів і зброю, він повернувся до Ярослава, обложив його і спорудив неподалік приставні форти. Коли Ростислав готував каменеметну артилерію для взяття міста, залога виступила з нього і дала бій перед стінами. Проте вилазка була невдалою — городяни зазнали поразки і повтікали за мури. Це додало впевненості Ростиславу у своїй майбутній перемозі над Романовичами. Літописець так передає його слова: «Якби я навідав де Данила й Василька — поїхав би на них. Навіть би з десятком воїв я поїхав би на них»[1]. Князь настільки розслабився, що влаштував лицарський турнір перед містом. Він особисто взяв участь у іграх і навіть вивихнув плече.
Тим часом Данило і Василько дізналися про прихід Ростислава з угорсько-польською армією в Галичину. Вони негайно почали збирати народне ополчення воїв та вислали послів до своїх союзників — мазовецького князя Конрада I і литовського князя Міндовґа I по до . Проте, за браком часу Романовичі вирушили з Волині на ворога самостійно, у супроводі лише половецьких загонів. В авангарді виступив двірський Андрій. Він мусив розвідати стан противника і повідомити жителям Ярослава, що їх незабаром буде врятовано.
Коли війська Данила і Василька перейшли річку Сян, Ростислав отримав повідомлення про їх наближення. Він вивів проти них свої війська з «русі, угрів і ляхів», а біля міста залишив заслон з піхоти, щоб городяни не приєдналися до противника і не понищили обложну артилерію.
Объяснение:
Вступив в Мекки, Мухаммед направился к главному святилищу - Каабы. Объехав ее на коне семь раз, коснулся посохом в черный камень и сказал: "Истина пришла, пусть исчезнет неправда!" Далее приказал уничтожить почти 300 различных племенных идолов, окружавших Каабу. Мухаммед объявил Каабу главным святилищем всех мусульман. Запретил посещать ее неверующим арабам, евреям и христианам. Каждый мусульманин, как говорил Мухаммед, Должен хотя бы раз в жизни побывать в Каабе. Главным святилищем она была признана том, что по арабским переводам Каабу построил "праотец евреев "Авраам для своего сына Исмаила, которого арабы считали своим родоначальником. Авраам, как и мусульмане, верил в единого бога, которому и посвятил этот храм, а язычники, по мнению Мухаммеда, Впоследствии осквернили святыню.
Теперь Кааба находится в центре мечети аль-Харам ("Священной"). Это - кубическая каменное здание высотой в пятиэтажный дом. В ней хранится "черный камень", подаренный Богом Адаму - первому человеку на земле.
Так во знаменем ислама Мухаммед объединил арабские племена. На момент смерти Мухаммеда под его властью находилась большая часть племен, населявших Аравию.
3. Завоевания арабов во времена первых халифов
После смерти пророка между его старыми сторонниками и мединскойзнатью начались споры о преемственности. Ведь дело было не только в том, кто будет религиозным вождем, но и в том, кто возглавит государство, созданное им. Наконец было решено, что государством будут управлять халифы - "Заместители пророка ". В дальнейшем каждый правитель арабов называл себя именно так. Первые четыре халифы, правившие в 632 - 661 гг, были близкими друзьями и родственниками Мухаммеда.
Халифы призвали народ отправляться в поход за распространения ислама, обещая каждому вознаграждение как при жизни, так и после смерти. Мир ислама перешел в наступление: началась эпоха арабских завоеваний. Значительные захват был осуществлен за правления второго халифа - Омара(634 - 644 гг.) Арабы отвоевали у Византии Сирию, Палестину, Египет и Ливию, а у Ирана - значительную часть его западных земель вплоть до Закавказья. Сохранилось предание, что после завоевания Египта халиф Омар приказал уничтожить знаменитую Александрийскую библиотеку, сказав: "Все, что соответствует Коране в древних книгах, есть в нем, а то, что не отвечает, не требуется мусульманам ".
Военным успехам арабов превосходства в военной тактике. Они создалипервоклассную легкую конницу, Что стремительными атаками наводила ужас на пехоту противника и не менее успешно атаковала тяжелых конников врага. Ее появление стала возможной благодаря изобретению китайцами стремян. Именно опираясь на них, арабские всадники разрубали саблями врагов почти пополам. Значительную роль играло и то, что завоевания арабов имели форму "священной войне во имя Аллаха ". Каждый погибший на этой войне, как говорили халифы, оказывался в раю и получал вечное блаженство. Военные успехи вдохновляли на новые походы. В завоеванных странах арабы захватывали прежде имущество богачей, поэтому большинство порабощенных видела в них освободителей. Арабы давали религиозную свободу населению завоеванных стран, но одновременно различными льготами поощряли переход местных жителей в мусульманскую веру. Результате завоеваний возникла огромная государство - Арабский халифат.
Уже при первых халифов развернулась борьба за власть в Арабском халифате. Особенно усилилась она за старого и безвольного третьего халифа - Османа(644 - 656 гг) и четвертого халифа - Али(656 - 661 гг.) Их обоих убили заговорщики. После этого престол захватил наместник Сирии Муавия из рода Омейя. Он стал основателем новой династии Омейядов. Так начался новый период в истории Арабского халифата.
ответил другой человек