росві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Просвітництво з'явилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.
Объяснение:
ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МІСТА ХЕРСОНА
Міста та міські агломерації, урбанізовані території - території з сильно зміненої людською діяльністю природою. Місто - це місце найбільш концентрованих прояв антропогенних впливів на географічну оболонку в процесі природокористування. Вплив міст на навколишнє середовище в найбільш загальному виді проявляється в таких напрямках:
• зміна клімату і мікроклімату міст, як наслідок теплового забруднення так і в
результаті змін альбедо поверхонь, мікрорельєфу тощо:
• трансформація рельєфу, геологічного та гідрогеологічного середовища;
• зміна рослинності та тваринного світу;
• перетворення ґрунтів в штучні утворення — техноземи;
• зміна речовинного складу атмосфери міст в результаті промислових та
транспортних викидів;
• перетворення поверхневих вод, які протікають через або поряд з містом, в потоки розчинів солей, металів, штучних хімічних сполук.
Місто Херсон не є винятком і теж сильно за 220 років свого існування змінило стан природних ландшафтів на правому березі пониззя річки Дніпро.
Объяснение:
