победный май
отечественная война 1812 г.
центральный архив
военная библиотека
книга памяти
< главная < энциклопедия < войн < подробнее
сталинградская битва (оборонительный период с 17 июля по 18 ноября 1942 г., контрнаступление с 19 ноября 1942 г.)
военная россии знает немало примеров мужества и героизма, воинской доблести солдат на поле битвы и стратегического гения военачальников. на их фоне особо выделяется сталинградская эпопея.
двести дней и ночей на берегах дона и волги, а затем у стен сталинграда и непосредственно в самом городе продолжалась эта битва. она развернулась на огромной территории площадью около 100 тыс. кв. км при протяженности фронта от 400 до 850 км. участвовало в этой грандиозной битве с обеих сторон на разных этапах боевых действий свыше 2,1 млн человек. по целям, размаху и напряженности боевых действий сталинградская битва превзошла все предшествующие ей сражения мировой .
верховное командование, планируя операции на лето и осень 1942 г., руководствовалось подписанной а. гитлером 5 апреля 1942 г. директивой № 41, в которой изложенные военно-политические цели были фактически развитием идей плана «барбаросса». основными условиями окончательного разгрома , по мнению высших руководителей вермахта, являлись захват кавказа с его мощными источниками нефти, плодородных сельскохозяйственных районов дона, кубани, северного кавказа и нижнего поволжья, а также захват водной артерии – р. волги.
к концу июня 1942 г. противник сосредоточил в полосе от курска до таганрога на фронте 600–650 км около 900 тыс. солдат и офицеров, 1260 танков, 17 тыс. орудий и минометов, 1640 боевых самолетов. в составе этой группировки находилось до 35% пехотных, свыше 50% танковых и моторизованных дивизий от общего количества войск на советско-германском фронте.
сегодня я вам расскажу о город на берегу средиземного моря, в 14 милях к западу от канопского рукава нила. александрийканопского рукава нила. александрийских евреев начинается с основанияских евреев начинается с основания города александром великим в 332 году дохрист. эры, при котором они присутствовали (иосиф, «против апиона», ii, 4; «древн.», xix, 5, § 2). при птоломеях их число значительно возросло, и уже в iii веке дохрист. эры они составляли крупную часть населения. посмотрите посмотрите налево здесь обозначен самый самый крупный порт египта
Подорож Дорогоцінного камінчика
Одного разу, в шахті серед вугілля лежав жовтий камінчик.Камінчик думав, чому всі камінці навкруги чорні а він жовтого кольору. У шахту кожного дня приходили люди, та чомусь не помічали камінчика,і від цього йому ставало дуже сумно.Та одного дня, його помітив чоловік з ліхтариком на голові."Дивіться, це ж золото!"- вигукнув чоловік.Він підняв жовтий камінчик і поклав у кишеню.
Камінчик золота навіть і не здогадувався, які пригоди на нього чекають.Спочатку він подорожував у кишені шахтаря, аж поки не потрапив до рук ювеліра.Ювелір уважно оглянув золото і вирішив зробити із нього прекрасу.Жовтий камінчик почувши ці слова злякався."Що зі мною буде?"-засмутелося золото.Але шляху назад не було, і золото вирішило будь, що буде.Поки ювелір готував прилади для переробки камінчика, золото тихенько лижало на полиці і за всім гало.Навіть заглянуло у каталог де були зображені прикраси."Невже я також можу стати таким гарним"-подумав камінчик.Але його думки обірвав ювелір.
Взявши камінчик золота з полиці, ювелір пішов робити прекрасу.Спочатку він розплавив камінчик, а потім вилив масу в форму для виготовлення перстня.А для більшої цінності додав у перстень дорогоціні червоні камінці.Коли прекраса була готова, колишній жовтий камінчик не міг намелуватися, яким він став.
Перстень відвезли до крамниці у гарному футлярі, де його купив принц для своєї нареченої.І як раділо наше золото, що прикрашає руку чарівної дівчини.І до цих пір перстень подорожує, прикрашаючи чиюсь руку, і навіть не згадує, що колись був жовтим камінчиком і жив у темній шахті.