Відповідь:
Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат
У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.
Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.
ответ:1) условиях ордынского ига объединительный процесс приобрел черты национально-освободительной борьбы, но в то же время приводил к насильственном) подчинению слабых княжеств сильнейшим. На протяжении XIV— первой половины XV в. происходил процесс постепенного объединения русских земель под властью Москвы, в острой конкуренции победившей своих политических противников (на роль лидера претендовали Тверское княжество, Великое княжество Литовское).
2)положительное. Ивану Грозному предстояло решить множество сложных проблем. рыхлая структура московского государства требовала серьезных преобразований, которые предотвратили бы в будущем его распад. Жители разных областей имели разные деньги, по-разному молились и управлялись. Отсутствовал аппарат управления, не существовало постоянной армии. Необходимо было привести архаичное законодательство в соответствие с новыми условиями. Все это следовало исправлять под постоянной угрозой войны с сильными соседями: Казанским и Крымским ханствами, Великим княжеством Литовским. И, наконец, главное: верховная власть не обладала сословием верных и преданных престолу людей, имеющих опыт государственного правления. Решение этих проблем требовало колоссальных усилий, поэтому несложно понять, что некоторые вопросы правитель не смог разрешить правильным путем.
отрицательное.Опричнина - государственная политика, принятая Иваном 4, сделала его абсолютным монархом большей части севера и провозглашена в эпоху боярских преследований. Иван 4 успешно захватил большие куски земли у знати и создал свою личную охрану, опричников, которые разграбили и разворовали все территории.
• Иван 4 также начал Ливонскую войну, которая длилась 24 года. Война натолкнула Россию против Шведской империи, Речи Посполитой и Польши. Эта затянувшаяся война привела к тому, что экономика Москвы оказалась в напряженном состоянии, а в 1570-х годах не хватало российских ресурсов.
• Российская экономика была в долгу, когда Иван был коронован. Иван создал новые налоги и новых людей, чтобы собирать их для оплаты своих войн. Россия все еще была в долгу. Это создавало постоянные трудности.
• Для крестьян тоже все было не радужно, потому что крепостной гнет только усилился.
3)ажнейшими внешнеполитическими задачами России было ослабить давление со стороны Речи Посполитой и Швеции - основных геополитических соперников России - и получить выход к морю. Кроме того, важной задачей было присоединение и освоение Сибири, которую на протяжении всего столетия исследовали русские землепроходцы. Если в начало столетия Россия вошла, владея Западной Сибирью и Северо-Западной (Югрой), то к 1700 году русские землепроходцы дошли до Тихого океана, исследовали Чукотку, Камчатку, Приамурье, побережье Охотского моря.
4) 4.1) многих бояр казнили ещё при Иване Грозном, многие роды опозорили себя во время Смуты, потому влияние боярства в стране падает;
4.2) растёт роль дворянства, оно получает всё больше земель;
4.3) некоторые ремесленники и купцы богатели, приобретали влияние, особенно в таких городах как Архангельск, но большая часть продолжала жить небогато и не имела значительных прав, хотя имело их больше, нежели крестьяне;
4.4) духовенство продолжало иметь большое влияние на государственные дела, особенно высшие иерархи церкви;
4.5) казаки теряли свои права, свою «волю» и активно этому сопротивлялись.
5)5 мая 1591 года в Угличе произошла трагедия, сильно повлиявшая на дальнейшую судьбу государства. При неизвестных обстоятельствах погиб младший сын Ивана Грозного, последняя надежда династии Рюриковичей, царевич Дмитрий. Далее последовал бунт – это стало началом «Смутного времени» на русской земле. Следствием этих событий была смена династий правителей Руси с Рюриковичей на Романовых, которые начали править 21 февраля 1613 года
6)Мы тоже это проходили не давно
1)Прекращение династии Рюриковичей
2)Полное закрепащение крестьян
3)Недовольство дворян малоземельев ,не хватка рабочих рук
4)Кризис власти
5)Недовольство служивых людей маленьким жалованием или не выплата этих жалований.
Смута -это эпоха социально-экономического ,политического и дианастического кризиса,сопровождающаяся народными востаниями,провлением самозванца,разрушение государственной власти,польско -шведской интервенции.
7)Народные движения в XVII в.
Причины народных выступлений:
Рост военных расходов, который заставляет правительство Алексея Михайловича вводить все новые формы податей.
Общее усиление контроля государства над обществом. Закрепощение крестьян.
Церковная реформа. Многие народные восстания стали частью раскольничьего движения.
8)Суть в том что Никон задумал поменять строй церковной службы. По особому указу Никона начали исправлять богослужебные книги по греческим образцам. Были унифицированы и некоторые обряды.
По церковному собору 1666-1667 года,налогалось проклятие на всех противников реформы,
Никон в своей реформе отстаивал превосходство церковной власти над светской. из-за притязания патриарха на особую роль в государстве в 1658 году произошел разрыв между патриархом и царём.
