М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
maks1974
maks1974
31.01.2023 13:02 •  История

Согласны ли вы с утверждением,что пётр был не обычный царь? подтвердите свою мысль фактами.

👇
Ответ:
Serator2006
Serator2006
31.01.2023
За свою жизнь он освоил 15 ремесленных специальностей. Но особенно он любил морское дело. В начале 18 века при нём был создан первый русский флот, ставший одним из сильнейших в Европе, отрыт первый музей, напечатана первая русская газета, введён новый календарь. Вошёл Пётр в историю как царь реформатор- Пётр Великий.
4,5(54 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
sorrypepemain
sorrypepemain
31.01.2023
Вумовах становлення української державності, розгортання державотворчих процесів, становлення громадянського суспільства і правової держави, логічним і цілком закономірним виглядає інтерес сучасних дослідників до проблем джерелознавства і історіографії київської русi як першої інституційної форми існування української державності, звернення до напрацювань науковців попередніх поколінь. взагалі до наших днів з історії київської русі нагромаджено величезний масив літератури і в ньому непросто зорієнтуватися навіть фахово підготовленому історику. ситуація ускладнюється ще й тим, що маючи в своєму розпорядженні велику кількість опублікованих думок, концепцій, поглядів і суджень, історик творить черговий, власний синтез, не досліджуючи предмет, а вибираючи з літератури ті думки й факти, які більше узгоджуються з його схемою та його баченням минулого. не можна не враховувати і те, що накопичення історичних думок, концепцій відбувалося впродовж різних епох і в умовах різних ідеологій, інколи корпоративних, інколи офіціозних, від яких наука, хоч би як вона цього прагнула, не завжди могла бути вільною. в зв’язку з цим метою нашого дослідження являється спроба перегляду ідеологічних нашарувань в різних істориків різних епох, розкриття найбільш цінних думок і концепцій, які впливали на стан наукової розробки проблеми князівських з’їздів. об’єктом нашої наукової розвідки виступає складна діалектично взаємопов’язана сукупність інформаційних, правових, ідеологічних, економічних та інших чинників, що детермінували процес історичного пізнання, окреслювали мету, можливості та перспективи наукової розробленості питання князівських з’їздів. предметом нашого дослідження являється проблема наукових досліджень князівських з’їздів в дореволюційній, радянській, діаспорній та сучасній історичній науці, висвітлення основних тенденцій та наукових досягнень кожного етапу історичних досліджень та окреслення перспектив для дослідження даної проблеми в майбутньому. розкриваючи предмет дослідження, ми ставимо перед собою наступні завдання: визначити ступінь наукової розробки даної проблеми; розробити основні тенденції історичних досліджень нашої проблеми в хіх – хх ст.; дослідити внесок у розробку даної проблеми дореволюційних, радянських, діаспорних та сучасних істориків; встановити суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливали на розвиток наукових досліджень проблеми князівських з’їздів; висвітлити суб’єктивні міркування істориків хіх – хх ст. щодо князівських з’їздів та їх значення в процесі формування державності україни-руси; окреслити перспективи наукових досліджень проблеми князівських з’їздів в подальшому. хронологічні межі нашого наукового дослідження охоплюють хіх – поч. ххі ст., так як саме на цей час припадає активний розвиток історичних досліджень князівських з’їздів, виникають народницький, консервативний, націонал-державницький, радянський напрями в українській історичній науці, в рамках яких і ведуться дослідження різних проблем давньої і середньовічної, нової та новітньої історії україни.
4,4(76 оценок)
Ответ:
yroyakap0doki
yroyakap0doki
31.01.2023

Предзнание о будущем вторжении бы объединить княжества. Без него князья Руси полагали монголов чем-то вроде половцев - просто еще одних кочевников, подобных тем, которых уже побеждали, и понятия не имели о масштабах угрозы. Знание об этом по бы объединению Руси, хотя нашлись бы и противники, которые обвинили бы "меня" во лжи с целью приумножить власть великого князя. Удельные княжества цепко держались за свою независимость, и слова одного человека могло быть недостаточно, чтобы их убедить. Однако, после битвы на Калке, в короткий временной промежуток перед основным вторжением монголов на Русь, открылось бы окно возможностей для такого убеждения.


Кроме того, возможно было бы обратиться за к Западной Европе, но здесь перед нами в полный рост встает религиозный вопрос. В описываемое время различие между православием и католичеством уже полностью оформилось, и Европа и Русь уже исповедовали разную веру. Поэтому Европы была бы маловероятна без обращения Руси в католичество, что также бы встретило ожесточенное сопротивление.


Иными словами, поражение Руси против монголов было исторически предопределено, и изменение этой нити событий потребовало бы очень тяжелых решений и борьбы.

4,4(14 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ