М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
NastyaKoryak
NastyaKoryak
05.11.2020 22:41 •  История

Образ енея цікава охолодження охолодити розтрощило скасував розходився

👇
Ответ:
mariy2104
mariy2104
05.11.2020
Характеристика Енея в поемі «Енеїда» Котляревського Еней — «хлопець хоть куди козак», троянський царевич, утікач з Трої, головний герой твору «Енеїда» І. Котляревського. Це суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно. Портрет, зовнішність Енея Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь. Риси характеру Енея 1. Позитивні: а) сміливість і відчайдушність; б) завзятість і розсудливість; в) відвага і хоробрість; г) близькість до народу; д) простота і щирість; е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці; є) критичне ставлення до самодержавства, панства. 2. Негативні: а) легковажність і безжурність; б) нестійкість і непослідовність; в) пристрасть до хмільних напоїв; г) боягузливість і безпорадність. Образ Енея «Енеїда» Котляревського Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити б життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя: … моторний,  Ласкавий, гарний і проворний,  І гострий, як на бритві сталь.  Боягузливість Енея: Побачивши Сівіллу вперше, Еней так злякався, що «не знав із ляку, де стояв». У пеклі він всього жахається, ховається за Сівіллу. Його лякають безконечні людські мандрівки, буря і висока хвиля. Наляканий гнівом Зевса, «божественний троянець» …піджав хвіст, мов собака, / Мов Каїн, затрусивсь увесь; / Із носа потекла кабака. Потрапивши в скрутне становище, троянський полководець іноді навіть плаче. Так, злякавшись бурі, яку підняли на морі Еолові вітри, «Еней тут крикнув, як на пуп / Заплакався і заридався, / Пошарпався, увесь подрався, / На тім’ї начесав аж струп» Еней — троянський полководець І. Котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. У другій половині поеми Еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська: Еней один не роздягався,  Еней один за всіх не спав;  Він думав, мислив, умудрявся…  Еней – справжній ватажок, здатний повести за собою людей, харизматичний, справедливий, відповідальний за долю свого війська. Уміло організовує підготовку до бою і праці, будує фортецю, в бою винахідливий і розважливий. Разом з тим він людина хоробра, сильна і спритна: Махне мечем — врагів десятки / Лежать, повиставлявши п’ятки.  В бою Еней — насамперед, лицар: «лежачих не займає», але захищає козацьку гідність і честь. Багато в нього й інших чеснот: «правдивий чоловік», «як бува у нас, хотів останнім поділиться » тощо. Еней — це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/eneyida-harakteristika-eneya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

4,5(38 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
SnegRainbow
SnegRainbow
05.11.2020
20-е годы XIX в. отмечены рядом революционных выступлений и восстаний в Западной Европе и на Балканах. Буржуазные революции в Испании, Португалии и Италии были вызваны притязаниями буржуазии на власть и ее борьбой против абсолютизма, восстановленного после краха наполеоновской империи. Хотя обстановка в этих странах в годы Реставрации существенно различалась (, вспыхнувшие здесь буржуазные революции имели некоторые общие специфические черты. Эти выступления не носили стихийного характера, они были задуманы и подготовлены тайными обществами, состоявшими из буржуазных элементов, интеллигенции, либеральных дворян и военных.

А в 18-веке битвы и беспощадные экономические преобразования прокладывает себе путь к
господству царство капиталистического "чистогана". На историческую авансцену
выступает новое общество, более высокое по сравнению с феодальным, но
чреватое глубочайшими противоречиями. Воникают так называемые промышленные революции ( против использования машин заместо человеческого труда и т. д. ) Многие эти революции гачинались стихийно, основными участниками были простые люди работающие на этих манафактурах ) фабриках, заводах)
4,5(12 оценок)
Ответ:
seminalydmila
seminalydmila
05.11.2020

«Руса́лка Днестрова́я» (в оригинальной орфографии Русалка днѣстровая) — первый галицко-русский альманах, изданный в Буде (ныне Будапешт, Венгрия) в 1836 году. Он был подготовлен литературным кружком «Русская троица», включавшим в себя Маркиана Шашкевича, Якова Головацкого и Ивана Вагилевича. Книга была издана вместо вышедшего в свет в 1834 году, но запрещенного цензурой сборника «Заря».

Альманах вышел тиражом в 1000 экземпляров, из которых 100 были отправлены издателем в Вену, около 700—800 изъяла львовская полиция. Оставшиеся экземпляры дошли до читателей.

Объяснение:

Надеюсь я тебе

4,4(36 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ