социально- причины революции:
- противоречие между развитием капитализма и препятствиями на его пути в виде:
* высоких налогов.
* феодальных повинностей.
* цеховых порядков.
* внутренних пошлин.
* монополии на производство и продажу продукции.
результат проявлялся в формировании революционной ситуации:
* кризис в .
* обнищание народных масс.
* всеобщее недовольство режимом абсолютизма.
●политические и идейные причины революции:
* кризис абсолютной монархии.
* сословный строй и сословные привилегии.
* передовые идеи просветителей.
* влияние американской революции.
середньовічна людина була глибоко переконана, що головним у її житті є стосунки з богом, а турбота про спасіння душ християн якраз і лягала на плечі духовенства. тому винятково важливим, набагато вагомішим, ніж виконання будь-яких інших функцій, була угодна богу належність людини до духовного сану.
християнське духовенство поділялося на біле і чорне. до білого духовенства належали єпископи й священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства (хрещення, причастя, вінчання, сповідь тощо). ядром повсякденного церковного життя в західній європі була парафія, яка об’єднувала мешканців кількох сіл чи міських кварталів. парафія священиком (парохом). його помічниками могли бути духовні особи нижчого рангу (диякони, іподиякони). у свою чергу парафія підпорядковувалася єпархії, на чолі якої стояв єпископ. кілька єпархій об’єднувалися в архієпископство. на підтримку життєдіяльності церкви та духовенства вірники сплачували десяту частину від власних прибутків, тобто десятину.
християнська церква мала свою ієрархічну структуру. на вершині церковної піраміди був папа гамсокаа. другий, за папою, щабель у церковній ієрархії посідали архієпископи. за ними — єпископи, сходинкою нижче — абати, а ще нижче - священики (парохи)
абат (абатиса) - настоятель (настоятелька) монастиря; походить від давньоєврейського слова «абба», тобто «батько».
єпархія - територіальна одиниця, яка перебуває під церковним інням єпископа. у католицькій церкві вживається латинський термін — діоцеза.
2. Формування державної території. Територіальний поділ
Володіння київських князів – попередників Володимира були досить умовними.Кожному із київських володарів доводилося докладати надзвичайних зусиль, аби поновити свою владу над непокірними племінними князями.До стабільних володінь Святослава, хоч якими значними були його тимчасові завоювання, належали тільки Київ із навколишніми землями, деревлянські території та Новгород.