Викупні платежі, втрата лісів і пасовищ, інші залишки кріпацтва лягли важким тягарем на плечі західноукраїнської бідноти, яка бунтувала, шукала справедливості в цісаря, а нерідко топила горе в-горілці. Навесні та влітку 1849 р. масові виступи, під час яких селяни самочинно повертали захоплені поміщиками громадські землі, ліси і пасовища, охопили понад 100 сіл Східної Галичини.
Незважаючи на недоліки, скасування панщини було визначною подією. Український селянин нарешті ставав господарем на своїй землі, у ньому поступово пробуджувався потяг до громадського та національного життя.
1. Постоянные набеги
Подарки не всегда сдерживали крымских татар от опустошительных набегов на украинские или российские земли.
Целью походов была военная добыча, прежде всего пленные, которых потом продавали в рабство на рынках Османской империи.
2. Военные союзы
Невзирая на историческую миссию украинского казачества, суть которой заключалась в защите от опустошительных набегов из Крыма, между ним и крымскими татарами порой складывались союзнические отношения.
Объяснение:
Все действия применяемые друг по отношению другу, отавляли сильный отпечаток на культуре обоех сторон, в том числе и в фольклоре
