1,201 г до н.э.
Первое упоминание Первое упоминание киргизах встречается в 201 г до н. э. в «Исторических записках» историографа империи Хань Сыма Цзяня в связи с подчинением их государством хунну.
2,Первое упоминание этнонима «киргиз» встречается в летописи «Ши цзи», написанной китайским историографом Сыма Цзянем о завоеваниях предводителя племён хунну шаньюя Маодуня или Модэ. .
3,Как бесспорно установили учёные, гяньгунями (варианты: гэгунь, цигу, кигу) китайцы называли древних кыргызов. Благодаря ему мы знаем, что ещё в конце III в. до н. э.
на другие ответить не смог. надеюсь
Купці і ремісники об'єднувались в товариства: купці - в гільдії, а ремісники - в цехи. Гільдії і цехи перш за все повинні були захищати інтереси своїх членів. Наприклад, ремісник, навіть найліпший, але який прийшов з іншого міста, не мав права займатися своїм ремеслом, якщо він не член місцевого цеху. Неможна допустити, щоб якийсь чужак суперничав з місцевими майстрами і відбирав у них замовників.
Цехи значною мірою нагадують сільську общину: це теж об'єднання дрібних власників для захисту своїх інтересів і регулювання всього життя - від виробництва до проведення вільного часу. І це не випадковий збіг, а свідчення того, що люди, об'єднані відчували себе впевненіше. Об'єднання на кшталт сільської общини чи ремісничого цеху жорсткими порядками серйозно обмежували особисту свободу своїх членів, проте надавали їм захист. А для людей тих часів захист сильної організації був набагато важливіше, ніж особиста свобода.
Цехи. Члени цеха допомагали один одному освоїти нові прийоми ремесла. Але при цьому вони приховували секрети професії від сторонніх. Цехове начальство особливо турбувалось про те, щоб всі члени цеха були в рівних умовах, щоб одні не багатіли за рахунок інших, щоб ніхто не переманював у сусіда покупців і замовників. Тому вводились суворі правила: скільки годин в день можна працювати, скільки верстатів використовувати, скільки помічників наймати. Порушнику загрожувало виключення з цеха. Те саме могло статися і з ремісником, вироби якого не відповідали прийнятим в цехові нормам. Спеціальні люди прискіпливо слідкували за якістю сукна і булок, лат і мережив...
Объяснение:
Надеюсь
В Париже вызревало восстание противЖиронды. Его готовили не Якобинский клуб или Коммуна Парижа, а радикальныепредставители якобинцев и "бешеные". Именно они обратились к Конвентас требованием арестовать всех подозрительных и отдать их в суда революционных трибуналов, создать в каждом городе революционную армию, которая будет существовать за счет богачей. Такиетребования ужасали не только жирондистов, но и многих якобинцев. И когдаРобеспьер, авторитет которого был непререкаем, призвал якобинцев поддержатьвосстания, Якобинский клуб, "Гора", Совет Коммуны Парижа и большинствосекций объединились против жирондистов.
31 мая в разных районах Парижаначались выступления народных масс. На следующий день в Совете Коммуны выступил Марат.Он призвал не складывать оружия и добиваться полного правосудия. Если выбранныегражданами представители злоупотребляют своим положением,не оправдывают доверие народа, отмечал Марат, то в них следуетотобрать полномочия, заставить вернуться к исполнению своих обязанностей, апредателей следует наказать.
Ночью отряды Национальной гвардииокружили Конвент. На него нацелили жерла пушек, настроенных к извержениюсмертоносного огня. Жирондисты были вынуждены оставить Конвент. Власть перешлав руки якобинцев, которые установили в стране свою неограниченную власть, то естьдиктатуру.