Відповідь:
1. Основною причиною втрати української автокефалії було захоплення Візантії та,зокрема, міста Константинополя турками-сельджуками та їх ворожда із Московським Царством а пізніше - Російською імперією.
Так як УПЦ була підпорядкованна Константинополем, то було прийнято рішення з Москви про перехід УПЦ до єдиної Російської православної церкви Московського патріархату. В свою чергу на Правобережжі відбувався процес окатоличення українців польськими шляхтичами, та ліквідація церкви тільки сприяла цьому процесу сильного піднесення.
Головна обставина втрати автокефалії - Розділ Гетьманщини між Російською Імперією та Річу Посполитою
2. Підвищення рівня освіти українців сприяла політика царизму та соціалізації на теренах Російської імперії. Річ Посполита в свою чергу була зайнята більше релігійним питанням, адже більшість українців ізповідувала православну віру, а не католицьку. Россія ж була найбільшою православною державою у світі, і залишається єю і понині
Відповідь:Після Об'єднавчого собору українських православних церков 15 грудня 2018 року, відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з Вселенським православ'ям стала Православна церква України, канонічний статус УПЦ (МП) залишається нез'ясованим.[4][5] За канонами Вселенського православ'я, після того як Україна отримала Томос від Константинопольського патріархату 6 січня 2019 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати та втратив канонічність[6][7].
Пояснення:
Вопросы по странице
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 19 января 2014; проверки требуют 46 правок.
Ольмекская голова номер три из Сан-Лоренсо-Теночтитлана, 1200–900 до н. э.
«Борец», статуэтка ольмекской эпохи, 1400–400 до н. э.
Ольмекская жадеитовая маска, 1000–600 до н. э.
Ольме́ки — название племени, упоминающееся в ацтекских исторических хрониках. Название дано условно, по одному из небольших племен, живших на указанной ниже территории[1]. Создатели первой «крупной» цивилизации в Мексике, которая была наследницей культур, последовательно развивавшихся в Соконуско (на юго-западе мексиканского штата Чьяпас)[2]. Ольмеки обитали в тропических долинах южной и центральной Мексики на территории современных штатов Веракрус и Табаско. Возможно, родственны создателям культуры Мокая из Соконуско и носителям языков михе-соке.
Цивилизация ольмеков процветала в течение периода становления Мезоамерики примерно с 1500 до н. э. до 400 до н. э. Доольмекская культура существовала примерно с 2500 до н. э. по 1600-1500 до н. э. Ранние формы культуры ольмеков появились в районе Сан-Лоренсо-Теночтитлана неподалёку от побережья океана в юго-восточной части современного мексиканского штата Веракрус[3]. Во многих отношениях эта мезоамериканская цивилизация стала пионерской, повлияв на все последующие[4]. Например, ольмеки первыми ввели практику ритуального кровопролития и игру в мяч.
О цивилизации ольмеков стало известно в конце XIX — начале XX века, когда собиратели артефактов доколумбовой эпохи обнаружили на рынке казавшиеся необычными изделия. Сегодня ольмеки известны широкой публике прежде всего своими произведениями искусства, особенно гигантскими головами[5].