Дру́га світова́ війна́ — глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та антигітлерівську коаліцію («союзники»). Безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. Супротивні держави кинули всі економічні, промислові та наукові можливості на потреби фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами. Загальні людські втрати оцінюються від 50 до 80 мільйонів осіб, більшість із яких були мешканцями Радянського Союзу та Китаю. Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.
Підсумком російсько-турецької війни 1768—1774 р. було підписання Кючук-Кайнарджійського договору 1774 р., за яким Росія отримувала Керч, Єні-кале, землі між Південним Бугом та Дніпром, фортецю Кінбурн на березі Дніпровського лиману. Російські кораблі отримали права вільного проходу через протоки. Крим оголошувався незалежним від Османської імперії.
Після підписання 10 липня 1774 року Кючук-Кайнарджійського мирного договору, запорожці залишались на Дунаї у розпорядженні російського командування. Лише 15 вересня за наказом головнокомандувача, генерал-поручник М. Ф. Каменський наказав запорожцям повертатися на Січ.
Після повернення запорожців з війни, Запорозька Січ була оточена російськими військами (на чолі з генералом Петром Текелієм, що теж поверталися з османського фронту) та зруйнована.
Война за независимость Нидерландов (Нидерландская революция, Восьмидесятилетняя война, в советской историографии - Нидерландская буржуазная революция) (нидерл. Tachtigjarige Oorlog) — вооружённая борьба Семнадцати провинций за освобождение от испанского владычества. В результате войны была признана независимость Семи Соединённых провинций. Области, ныне известные как Бельгия и Люксембург (те из Семнадцати провинций, которые остались под правлением Габсбургов), получили название Южных Нидерландов. Первым лидером нидерландцев был Вильгельм Оранский. Восьмидесятилетняя война стала одним из первых успешных расколов в Европе и привела к появлению первых современных европейских республик.
Изначально Испании удавалось сдерживать всякого рода ополчения. Однако в 1572 году повстанцы захватили Бриллеи вспыхнуло восстание. Северные провинции приобрели независимость, сначала де факто и в 1648 де юре. Во время войны Нидерландская республика быстро росла и крепла, становясь мировой силой благодаря торговым судам, развивающейся экономике и науке, а также культурному росту.
Южные Нидерланды (современная территория Бельгии, Люксембурга и северной Франции) какое-то время оставались под властью Испании. Однако длительное угнетающее господство Испании на юге стало причиной бегства финансовой, интеллектуальной и культурной элиты на север, что успеху Нидерландской республики. К концу войны в 1648 году большая территория Южных Нидерландов была захвачена Францией, которая под руководством кардинала Ришельё и Людовика XIII вступила в союз с Нидерландской республикой в борьбе против Испании в 1630-х годах.
Первый этап конфликта основывался на борьбе Нидерландов за независимость. Однако в центре уже последующего этапа было официальное объявление де факто независимых Соединенных провинций. Этот этап совпал с подъемом Нидерландской республики как мощной силы и становлением Нидерландской колониальной империи.