Іконоста́с (іконостав, грец. — образ і місце) — стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.
Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.
Ще у Візантії IV–VI століть з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII столітті вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки у XIV столітті в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились у 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло (дерев'яний брус вівтарної перегородки для встановлення ікон).
Технология изготовления бумаги в Древнем Китае представляла собой несколько пошаговых действий.
В первую очередь, китайцы собирали ткани, материалы, остатки шелка, рыболовные сети и многое другое.
Далее им было необходимо измельчить все собранные ткани и материалы. Все, что было измельчено, китайцы смешивали до однородной массы в чане. Позже необходимо было взболтать все.
Затем китайцы брали бамбуковую сетку, которая предназначалась для получившейся массы. При сетки они вынимали массу, а остаток нужно было высушить. Так и получалась бумага.
революция- это кординальное решение проблемы с применением силовых
В задании не сказано, каким именно произошел перелом, но я склоняюсь к варианту "Г"