Зараз, як ніколи раніше, архітектори мають свободу вибору, як художніх, так і конструктивних засобів і будівельних технологій.
Конструкція не може бути красивою, якщо вона погано виконує свої механічні функції, в ній повинні бути максимально використані якості формує її будівельного матеріалу, і всі новітні досягнення інженерних розрахунків. Раціональність рішення, висока технічність, правильне використання матеріалу — необхідні умови формування краси конструкції і високих художніх достоїнств архітектурних споруд.
Пред'являються до конструкції технічні вимоги, з естетичними принципами організації архітектурного простору.
Оновлення набору будівельних матеріалів і новітніх будівельних технологій призвело до більш динамічного розвитку форм сучасної архітектури. Реалізуючи можливості, закладені в нових конструкційних матеріалах, архітектори знаходять свободу формоутворення, як щодо внутрішнього простору, так і
Объяснение:
В
Объяснение:
У 1199 або на початку 1200 року (точна дата невідома) помер галицький князь Володимир Ярославич, який не мав законнонароджених синів. Роман за підтримки польських військ обложив Галич і змусив галичан прийняти його на князювання. Іпатіївський літопис оповідає, що Роман вигнав двох бояр — «Годувальничичів» (тобто синів людини, яка обіймала раніше в Галичі важливу посаду «годувальника»), оскільки вони виступали за за до Галича синів Ігоря Святославича Чернігівського, онуків Ярослава Осмомисла по матері. Польський хроніст Вінцентій Кадлубек, молодший сучасник роману, свідчить, що Роман проводив у Галичі політику терору проти місцевих бояр: одних він знищив, зрадивши різного роду жорстоких страт, інші самі в страху розбіглися по всіх навколишніх землях. Радянські історики стверджували також, хоча і без опори на першоджерела, що Роман конфісковував боярські землі.
Незабаром після захоплення Галича Роман вступив у другий шлюб. Ні ім'я, ні походження його другої дружини невідомі
Развитие внутренней и внешней торговли, поставленное в качестве важнейшей задачи экономической политики Петра I, не могло быть обеспечено в условиях архаичной и неустойчивой денежной системы. Реформа денежного хозяйства становилась одним из условий, определявших успех целого ряда преобразований в начале XVIII в.
Подготовка к проведению реформы началась во второй половине 90-х годов XVII в. За основу новой монетной системы были приняты, как и при Алексее Михайловиче, медная копейка и серебряный рубль. Реформа проводилась в несколько этапов:
1. В начале 1698 г. (подготовительный этап) масса копейки была снижена до 0,01 талера. Счетный рубль стал равен по массе талеру, что облегчало расчеты в ходе совершения внешнеторговых операций. Затем ввели в обращение медные монеты, представляющие по своему достоинству долю копейки — деньга (1/2 копейки), полушка (1/4 копейки), полуполушка (1/8 копейки). Понижение массы серебряной копейки позволило получить значительный эмиссионный доход — 30 копеек с каждого рубля — и подготовить казну к проведению реформы.