Був співзасновником та активним учасником слов’янофільсько-українського київського об’єднання «Кирило-Мефодіївське братство».
Костомаров знав багато мов: вивчив грецьку, латинську, французьку, німецьку, чеську, польську, сербсько-хорватську мови.
1875 року Костомаров перехворів на тиф, що сильно підірвало його здоров’я (тоді ж від запалення легень померла його мати).
У радянські часи його твори були під забороною.
Костомаров провів у засланні в Саратові більше 8 років. У цей цас йому було забороенено займатися науковою діяльності.
Грушевський вважав Костомарова своїм вчителем.
Костомаров встиг відвідати Швецію, Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію.
Мав певну схильність до містики, самонавіювання. Приміром, міг занедужати на хворобу, якої в нього не було.
Микола Костомаров: особисте життя
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mykola-kostomarov-tsikavi-fakty
Вот держи!
Руським князям, щоб повноцінно князювати на колишніх своїх територіях потрібно було їхати за ярликом(,дозвіл на княжіння у своїх володіннях), звідти вони могли і не повернутись. Князям не можна було відбудовувати нічого: коли Данило Романович відбудував своє місто йому сказали "Або сам руйнуєш,або ми". Також монголи вимагали десяту частину всього – як від людей, так і від майна. Вони збирали податок із плуга, двору, корму. Вони здійснювали переписи населення і майна. Монголи запровадили Баскакську систему: баскаки(намісники) з військовим загоном об'їжджали свої володіння, збирали данину і наглядали за цими територіями. Частина земель увійшли до складу Орди, на них постали монгольські округи – тьми. Все це затримало і змінило розвиток Руського князівства.
