ответ:
содержание►
следующая > < предыдущая
стр 20 из 53
39 кримська війна та її наслідки для україни
причини та початок війни. на близькому сході і у середині xix ст. перехрещувалися інтереси різних держав. ія і франція, де швидко розвивався капіталізм, ставили метою ослаблу туреччину, підпорядкувати своєму впливові чорноморські протоки, стати міцною ногою на близькосхідних ринках і витіснити звідти росію. царський уряд намагався послабити туреччину, оволодіти босфором і дарданеллами, які необхідні були для вільного виходу з чорного моря, забезпечити свій переважаючий вплив на і близькому сході, а також успіхами, в зовнішній політиці притупити суперечності у внутрішньополітичному житті. австрія, сподіваючись захопити і володіння туреччини, ставилася вороже до росії. туреччина мріяла про загарбання криму й кавказу. приводом до початку війни став конфлікт між православним і католицьким духівництвом про право володіння святими місцями в палестині, яка була підпорядкована султанській туреччині. турецький султан під тиском французького уряду розпорядився передати ключі від віфлеємського храму в єрусалимі католицькому духівництву. у відповідь російський цар микола і у лютому 1853 р. послав до константинополя дипломатичну місію на чолі з князем о. меншиковим з ультимативною вимогою негайно відновити права православної церкви в палестині і укласти конвенцію, за якою російський цар став би покровителем усіх православних підданих османської імперії. у травні 1853 р. турецький уряд, за підтримки урядів ії і франції, відмовився виконати ці вимоги. росія розірвала дипломатичні відносини з туреччиною і російські війська під командуванням князя м. горчакова 21 червня 1853 р. ввійшли в залежні від турецького султана дунайські князівства — молдову та валахію і протягом місяця окупували їх. 4 жовтня 1853 р. турецький султан оголосив війну росії. воєнні дії відбувалися на чорному морі, дунаї і на кавказі. 18 листопада 1853 р. російський флот в складі 8 суден під командуванням віце-адмірала п. нахімова прорвався в сінопську бухту, на побережжя анатолії, і згубним вогнем знищив турецьку ескадру, яка налічувала 13 кораблів. у полон до російських моряків потрапив штаб турецького флоту на чолі з його командуючим осман-пашою. успішно для російських військ розвивалися воєнні дії на кавказі. оскільки туреччині загрожував розгром, у березні 1854 р. ія гфранція оголосили війну росії.
1) 18 ст. динамічне зростання Росії відбувалося великою мірою за рахунок прирощування тер., зокрема постійно відвойовуваних у Туреччини. На поч. 19 ст. здобуттю спадщини осман. султанів перешкодили війни, які Росія змушена була вести з Францією Наполеона I Бонапарта. Проте з цих війн вона вийшла наймогутнішою на суходолі д-вою, після чого розпочала нову серію війн з Осман. імперією.
2) Союз Великої Британії з Францією імп. Наполеона III став можливим на тлі т. зв. сх. питання про поділ Осман. імперії: у випадку, якби Росія поглинула більшу частину цієї імперії, то перетворилася б на ще потужнішу д-ву, здатну загальмувати поступальний розвиток євроатлантичної цивілізації.
Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
3) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
4) П.Нахімов знищив у Синопській бухті
5) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні. Англо-франц. командування вирішило дати осн. бій у Криму. За відсутності залізниць росіяни не могли своєчасно доправити туди належну кількість військ, щоб створити кількісну перевагу сил. Враховуючи досвід колоніальних війн 2-ї чв. 19 ст. в Африці та Азії, союзники планували задовольнитися однією масштабною сухопутною операцією на п-ові, яка мала перебувати під захистом їхнього флоту. Застарілі парусні кораблі рос. флоту не становили для них будь-якої загрози.
Из внутренних распоряжений при царе Алексее можно выделить следующее:
запрет беломестцам (монастырям и лицам, находившимся на государственной, военной или гражданской службе) владеть чёрными, тяглыми землями и промышленными, торговыми заведениями (лавками и проч.) на посаде;окончательное прикрепление тяглых классов, крестьян и посадских людей, к месту жительства; переход воспрещён был в 1648 году не только крестьянам-хозяевам, но и детям их, братьям и племянникам (по Соборному Уложению 1649 года).основаны новые центральные учреждения, каковы приказы: Тайных дел (не позже 1658 года), Хлебный (не позже 1663 года), Рейтарский (с 1651 года), Счётных дел (упоминается с 1657 года), занятый проверкой прихода, расхода и остатков денежных сумм, Малороссийский (упоминается с 1649 года), Литовский (1656—1667), Монастырский (1648—1677).Алексей Михайлович (польская гравюра, 1664 год)В финансовом отношении сделано также несколько преобразований:
в 1646 году и следующих годах совершена перепись тяглых дворов с их совершеннолетним и несовершеннолетним населением мужского пола;сделана неудачная вышеуказанная попытка введения новой соляной пошлины;указом от 30 апреля 1653 года запрещено было взимать мелкие таможенные пошлины (мыт, проезжие пошлины и годовщину) или отдавать их на откуп и велено было зачислить в рублёвые пошлины, взимаемые в таможнях;в начале 1656 года (не позже 3-го марта) ввиду недостатка денежных средств выпущены медные деньги. Вскоре (с 1658 года) медный рубль стал цениться в 10, 12, а в 1660-х годах даже в 20 и 25 раз дешевле серебряного; наступившая вследствие этого страшная дороговизна вызвала народный мятеж (Медный бунт) 25 июля 1662 года. Мятеж усмирён обещанием царя наказать виновных и высылкой стрелецкого войска против мятежников.указом от 19 (29) июня 1667 года велено было приступить к постройке кораблей в селе Дединове на Оке; впрочем, выстроенный тогда же корабльсгорел в Астрахани.В области законодательства:
составлено и издано Соборное уложение (печаталось в 1-й раз 7—20 мая 1649 года) и пополняющие его в некоторых отношениях: Новоторговый устав 1667 года, Новоуказные статьи о разбойных и убийственных делах 1669 года, Новоуказные статьи о поместьях 1676 года, воинский устав 1649 года.также Россия объединилась с Украиной в 1654 году.При царе Алексее продолжалось колонизационное движение в Сибирь. Прославились в этом отношении: А. Булыгин, О. Степанов, Е. Хабаров и другие. Основаны: Симбирск (1648 год), Нерчинск (1658 год), Иркутск (1661 год), Пенза(1663 год), Кунгур (1663 год), Селенгинск (1666 год).Итоги царствования Алексея Михайловича: