Консервативно-монархическое направление нашло выражение в знаменитой формуле министра народного просвещения С. С. Уварова: «Православие, самодержавие, народность». Россия, согласно этой теории, — это самобытная страна, основами бытия которой являются самодержавие, единственная форма правления, которую поддерживает русский народ; православие, исконное воплощение его духовности и надежная опора единовластия монарха; народность, неразрывно связующая самодержца и общество. В монархии сосредоточены интересы страны и народа, вот почему необходимы не отказ от самодержавного принципа управления, а его всемерное укрепление, не преобразования, а сохранение существующего порядка, не оглядка на Европу, а борьба с «крамолой».
Объяснение:
Карл Великий-Король франків, король лангобардів, герцог Баварії, імператор заходу.
Основні напрямки діяльності:
1. Розширення територій Франкської держави.
2. Формування феодальних відносин у Західній Європі.
3. Створення упорядкованого християнської держави.
4. Розвиток освіти.
Основні підсумки діяльності:
1. За час його царювання франки здійснили 53 походи, з них 27 очолював сам Карл. Територія держави за час її правління збільшилася вдвічі.
2. Вища знать країни, пов'язана з Карлом ленною присягою, зобов'язана була бути на війну з підвладними людьми. З 789 Карл неодноразово видавав укази, що наказували кожній вільній людині знайти собі сеньйора, під керівництвом якого він повинен служити. Збільшувалося число залежних селян.
3. Імператор будував свою державу на релігійному фундаменті, державний устрій було підпорядковано християнським принципам. Прийнявши на себе місію "захисника Церкви", Карл підпорядкував її собі, а для зміцнення політичного впливу своєї держави він використовував проповідь християнства.
4. У 787 був виданий указ про створення шкіл при монастирях, в 789 — про обов'язкову освіту всього вільного чоловічого населення (залишився невиконаним). При дворі склався вчений гурток на чолі з Карлом, названий Академією.
За свої заслуги ще за життя Карл отримав прізвисько»Великий".
Среди всех сословий лишь бояре и дворян жили знатно. Именно их и рассмотрим. Как известно ,в расположении бояр были целые дворы по всему городу. В их домах было много помещений, слуг, погребов, заполненные продовольствием, а так же сады. Внутри боярского двора был дом- в 17 веке только начинается строительство домов из камня. Бояре строили себе дома с "два жилья", то есть с надстройкой в два этажа. Сразу ото сна боярин направлялся в комнату напротив - молитвенная. После молитвы, боярин направлялся отобедать. Столовая была уже заполненная слугами, которые расставляли вещи. Дом бояр топится "по-белому", то есть топили печь. Еды было много и все продукты в основном из своего двора. Как правило в поместье разводили коров, коз, овец , свиней и других живностей. Ведь боярин и дворянин, прежде всего- вотчинник, крупный держатель земельного владения, и именно этот показатель позволил им занять свое господствующее положение в иерархии сословий XVII века.